Категорія

Статті

Категорія

Чи не за кожним експонатом – трагічна історія. «Але не в цього хвостовика, – уточнює Паляниця, демонструючи сріблясту залізяку. – Снаряд впав поруч із бійцем, на відстані витягнутої руки – і не вибухнув. Він потім викрутив хвостовик і передав нам. Каже: «Це моє життя».

Мемуарів про Станіслав часів Другої світової війни доволі багато. Переважно це спогади радянських «визволителів», єврейські щоденники, записи місцевих поляків чи українців. А от німецьких обмаль.

Маси вірять у стадний імунітет і в те, що до осені «все повернеться до тями». Натомість, замість стадного імунітету маємо лише стадні міфи та примарне сподівання на те, що підсумком карантинного нетерпіння буде не «нова шизоїдність», а «нова нормальність».

На вході до ОПЦ напис «Карантин», двері замкнені. Треба дзвонити у дзвінок. Хвилин через п’ять двері відчиняє медпрацівниця у звичній формі та медичній масці: «Ви народжувати? Температура є?». У чоловіка з рук пакети забирають – далі йому зась.

Всі знають, що Юзефа Дзвонковсь­ка відмовила Іванові Франку. І тут франкознавці діляться на два табори: одні кажуть, що у всьому винна соціальна нерівність, інші – що Юзефа хворіла туберкульозом. а є один нюанс, який не вписується в гарну легенду.

Коронавірус перетворив наш, здавалося б, стабільний світ, на якийсь науково-фантастичний фільм. Зате ми навчилися правильно мити руки, майже всі сфери життя навчилися існувати онлайн, а добра побільшало. Хай би це залишалося й надалі, правда?