Цього разу відзначає рестораторів, працівників весільних агенцій і музичних колективів – за наполегливість у відстоюванні права на масові святкування в умовах пандемії та карантину.

33-річна Роза Саркісян уродженка Нагорного Карабаху, вірменка, яка виросла в Харкові, а зараз мешкає у Франківську. Вона уже пів року працює в обласному драмтеатрі та має своє бачення.

Після Другої світової вуличкою «заопікувалось» НКВС-МДБ. Більшість мешканців переселили, а у спорожнілі будинки в’їхали нові жильці.

“У поході ти не покажеш «концерт на замовлення», бо його нема кому показувати, якщо поряд немає батьків”, – каже Ірина.

Цього вівторка у Франківську офіційно відкрили наразі єдиний в Україні музей спорту. Відкрили без галасу, стрічок, шампанського, тобто геть скромно й по-домашньому. Приміщення невелике, але його наповнення тішить око вже на порозі.

Важко сказати, в яку суму обійшлось Потоцькому перебування у нього королівського двору, але магнат зітхнув з полегшенням, коли 6 липня високі гості вирушили до Тисмениці.

За п’ять місяців 2020 року мешканці Івано-Франківської області отримали 771 дозвіл на придбання зброї: 138 – травматичної, 176 – нарізної, 431 – мисливської гладкоствольної, газової – 26.

У просторому приміщенні стільки всього багато – кольорового, вишитого й старовинного. Але все воно якось дуже на своєму місці – як удома.

Але навіть якщо тест покаже, що ви перехворіли, радіти рано. Вчені стверд­жують, що антитіла до недуги з часом можуть зникнути.

«Отако в пояс влізла до хати. Порося ледь не втопилося. За ніч води ще прибуло, – розказує жінка. – Я вже кажу, що так ми привикли до сего, що вже й не плачу, й не журюся. Мені 72 роки, то надивилася… “

В селі Незвисько, за підрахунками, вода піднялася на сім метрів. Підтопило навіть центральну дорогу. Та головне, кажуть рятувальники, в таких випадках не панікувати.

Ці люди приїхали з різних міст, не побоялися лізти у холодну брудну воду, витягували чотирилапих з вольєрів, виносили їх на руках. Рятували – до пізньої ночі.

Червоні у Станіславі тоді або готувалися тікати, або тікали вже. Але один підрозділ таки воював з німцями з першого дня.

Причини повені, як і відповіді на них, можна поділити на три рівні – глобальний, локальний, особистий.

“Я просто емоційно не переношу, коли треба вести дітей на щеплення або коли дають уколи. Вони зі мною майже ніколи не плачуть, тому ці сльози мені – як ножем по серцю”, – розповідає Олександр.