За оновленням домашньої бібліотечки зазвичай ходжу на Вічевий майдан, 8 – до магазину «Українська книга». Тут завжди гостинно приймають покупців, дають фахові поради. Але цього разу напросилася на роботу – по той бік прилавка.

«Нє, ну це нормально?! – обурювався таксист, азартно змішуючи не дуже літературні вислови з нецензурними. – Ці пішаки – ходити не вміють, повбивав би! А маршрутки? Вони на дорозі просто небезпечні. І нащо було запускати отакезні жовті шафи? Були ж пижики, мерси-спринтери – невеличкі, нікому не заважали. А це жахіття навіть об’їхати неможливо!». Довелось втрутитися: «Просто в «Богданах» місця більше, зручніше їхати. А ви самі давно їздили маршруткою чи ходили пішки?». «Та де там – років 20 уже з-за керма не вилажу». Відповів, помовчав, а потім якось так сумно: «А ви, напевно, праві. Ми одне одного ніколи не зрозуміємо. Ніколи. Таке життє».

У вівторок Івано-Франківський міськвиконком прий­няв рішення про створення в міському управлінні ЖКГ відділу, який працюватиме з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Ці рухи проводяться у рамках загальнодержавної програми реформування ЖКГ на 2009-2014 роки. А завдяки створенню такого відділу на існуючі ОСББ можна буде залучати субвенції з державного бюджету.

В Івано-Франківську у сквері поруч з медичним університетом буде споруджено пам’ятник «Руській трійці». Це місце було визначене на громадських слуханнях, що відбулись у Центральному народному домі. У слуханнях взяли участь близько сотні представників місцевої інтелігенції, громадських організацій та політичних партій.

Вічні затори та загазованість змусили франківську владу ще у 2002 році задуматися про зміну схеми організації дорожнього руху. Про це багато думали-казали, трохи рухалися, впиралися в кошти і щороку відкладали «на потім». Нині в місті знову згадали про впровадження нової схеми руху. Кажуть, треба міняти, бо гірше нема куди. А от, чи поміняють, і головне – коли? – уже питання.

Те, про що віддавна говорили і в Калуші, і у Франківську, врешті-решт сталося. Президент ВАТ «Лукойл» Вагіт Алекперов і голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк підписали угоду про співробітництво між компанією та областю.

В Україні давно популярні гуртки раннього розвитку. Наприклад, у Києві вже навчають англійської мови навіть тримісячних малюків. Останні два роки з’являються подібні гуртки і на Прикарпатті. Щоправда, не такі «радикальні» – з дітьми тут займаються від двох-трьох років. У Івано-Франківську гуртків раннього розвитку назбирається з добрий десяток.

На початку листопада в Івано-Франківську відбулися перші конкурси на міські автобусні маршрути. Звісно, хтось програв. Відтак, почалися звернення до влади, депутатів, прокуратури. Як того можна було сподіватися, знайшлася купа порушень у законодавстві. Все призупинили. А наступні конкурси перенесли на невизначений термін.

В Івано-Франківську вивчали моральні основи права. Міжнародна конференція з такою темою відбулась у Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ. Захід зібрав понад 170 учасників. Були представлені практично усі юридичні школи України, до них приєдналися науковці з Росії, Білорусі, Казахстану, Молдови, Польщі, Угорщини, Китаю.

Долина подасть заявку на отримання гранту Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини для реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Долинського сільзаводу. Від американців долиняни сподіваються отримати фінансування для проведення термінових реставраційних робіт історичних будівель солеварні та створення на їх базі музейного комплексу традиційного солеваріння. Максимальний обсяг фінансування одного проекту в рамках гранту оцінюють у 750 тис. доларів.

«Його не буде, він помер від передозування», – пролунало по той бік слухавки напередодні нашої зустрічі з однокласниками. Йому минуло 26… Нині, аби побачити використаний шприц, далеко йти не треба: під’їзди, береги річок, сквери. Натомість, хто та що робить для попередження та протидії наркоманії – невідомо.

Ой, як часто чуємо скарги – то у чиємусь дворі доріжки не почищені, сніг не відметений, лід пісочком не посипаний. Ще комусь недогода, бо під’їзд не прибраний, сміття валяється. І летять у двірників закиди – куди дивитеся, що робите? Вияснити, чим же займаються двірники, ми подалися на Пасічну, де нам пообіцяли організувати робочий день по повній програмі.

Напевне найяскравішими днями у житті газети «Репортер» є вівторки. В нас то не просто вівторок, а випусковий день. Повідомленням від друзів із запрошенням на каву відписуєш двома великими літерами – ВВ. «У клюбі були танці…», – співає Олег Скрипка, але наше «ВВ», аж ніяк не таке співуче, проте не менш драйвове, адже у нас – випусковий вівторок.

Мудрі люди кажуть – будьте обережні зі своїми мріями, а то вони можуть здійснитися. Чи могла я собі уявити, у що обернеться моя школярська мрія стати журналістом? Та ще й міжнародником. Тоді воно виглядало дуже романтично – невідомі країни, гарячі точки, світові змови і ще купа всього. Ви маєте рацію, якщо подумали, що дитина добряче «сиділа» на пригодницьких романах.

За свої 500 номерів «Репортер» встиг посваритися чи потоваришувати з купою героїв своїх публікацій. У першій групі зазвичай опинялися політики та чиновники. Втім, ображалися не всі, а дехто з часом таки «відходив». Тож ми вирішили спитати у відомих людей міста та області, яких ми неодноразово зачіпали у матеріалах, – що вони про нас думають. Результат виявився несподіваним. Надіємось, це було щиро.