Повсякденне життя, сповнене клопотів, часто відсуває на другий план глобальніші проблеми суспільства. Часто питання, чим дихатимемо і що питимемо в майбутньому, для багатьох не на часі. Саме тому суспільство доволі прохолодно ставиться до екології, вважаючи, що на порядку денному є важливіші речі.
А в Карпатах тривають вирубки. Системні, часом безгосподарні, часто злочинні. Звісно, заготівля й переробка лісу є однією з важливих складових економіки регіону. В цій галузі задіяні до 5 % мешканців Прикарпаття й Буковини. Однак є багато «але». Отже порахуємо. Вік дерева, придатного до лісозаготівлі, становить 70-80 років. Навіть якщо на місці зрубаного дерева одразу висадити нове, то повернутися до вирубки можна буде через 70 років. Як кажуть, «не в цьому житті».
Для громад, які звикли достатньо вільно розпоряджатися лісовими ресурсами в межах своїх територій, теж можуть настати скрутні часи. Адже ідея передачі лісів у концесію досить швидко стане законопроектом і ще швидше буде проголосованою у ВР. Що це означатиме? Паркан! Обгороджені ліси з табличками «Приватна територія»…
Розвинені країни давно знайшли форму компромісу суспільства з запитами екологів. Ця відома форма активно просувається і в Україні. Йдеться про національні природні парки – одну з найвищих категорій природоохоронних територій, яка перебуває у державній власності та на якій обмежена господарська діяльність.
Нацпарк є компромісним варіантом заповідника, де заборонена будь-яка господарська діяльність. У нацпарках дозволене екологічно дружнє природокористування, яке найменшим чином впливає на природу, відвідування туристами та перебування місцевих жителів. Парки навіть можуть включати в себе населені пункти.
Національні природні парки на території Карпат – це осередки збереження унікальних гірських лісових екосистем. Їх основою є ліс, який виступає «легенями» регіону. Саме ліс виділяє кисень, регулює клімат, служить найпотужнішим акумулятором води і запобіжником паводків, селів, зсувів ґрунту. Також – головним місцем рекреації, туризму. А справжнім серцем лісу є збережені нацпарками ділянки пралісів і старовікових лісів – корінних природних, що не зазнали або зазнали дуже незначного впливу діяльності людей. Ці ліси здатні самовідновлюватись, існувати як завгодно довго виключно за еволюційними законами. Тобто дерева ростуть, сягають зрілості, старіють, помирають. Померлі дерева падають. На їхньому місці виростають нові. Померлі дерева повільно розкладаються, утримуючи вологу і забезпечуючи поживними речовинами молоді дерева. Таким є природній кругообіг життя у природі. Без втручання людини, без вирубок, штучних заліснень і порушеного еко балансу.
Найдоступнішими ділянками цих унікальних залишків є праліси Карпатського національного природного парку в районі Яремча та на підйомі до Говерли. Якщо ви хоча б раз піднімалися цим шляхом, то, певно, зауважили, що ці ліси принципово відрізняються від інших. А якщо ви зупинитесь на стежці, то відчуєте їх енергетику. Потужну, старовікову, справжню. Праліси на Івано-Франківщині можна також відвідати і в Нацпарку «Гуцульщина». А от у парку «Верховинський» вони дуже важкодоступні, і насолодитись їхньою природною самобутністю можуть лише екстремали.
Навіщо Карпатам нацпарки? У першу чергу, – для збереження унікальної природи. Рослин, комах, птахів, звірів, серед яких багато рідкісних. Для збереження джерел, річок, потічків. Для збереження суті Карпат. Але не тільки. Нацпарки слугують добробутові регіону. Заробітку – чесному, справжньому. Розвинуті країни давно перетворили національні парки на потужний економічний чинник. Скажімо, у Німеччині нацпарки щороку приносять 14 млрд доларів. В Австралії – 23 млрд. Навіть небагата Кенія щорічно заробляє на цьому 750 млн доларів.
На чому ж заробляють нацпарки? В першу чергу на екотуризмі – потужному тренді, особливо популярному в Україні та в світі в останні роки. Люди з міст шукають відпочинок у горах, змінюють хром, скло і пластик готелів на затишок і самобутність еко садиб. Еко туризм пропонує унікальні можливості для малого підприємництва. Адже туриста потрібно не тільки нагодувати, запропонувати ночівлю – його треба розважити. І тут для підприємливих горян відкриваються просто невичерпні можливості – від традицій, ремесел до національних страв.
Крім того, нацпарк пропонує туристу облаштовані маршрути, марковані стежки, зручні місця для відпочинку, збережені фантастичні краєвиди заліснених гір. Тут можна збирати гриби, ягоди, цілющі трави. І це не тільки вітаміни і здоров’я. Це непоганий заробіток для людей, які живуть поряд із парками або на їх території. Це все – гроші!
Розуміння того, що саме еко туризм, який найбільше розвивається в зонах нацпарків, дає ключ до переорієнтації частини економіки регіону. Ключ до добробуту. І це вже добре розуміють, наприклад, на Яремчанщині – у Карпатському національному природному парку. Адже зрубаний ліс виросте аж через 80 років. А задоволений турист вернеться завтра. І не сам. Якщо буде куди.
Comments are closed.