Категорія

Погляд

Категорія

Ще в ті часи, коли я активно займався спортом, ми у складі збірної України з метань двічі на рік їздили до тренувального табору в Банську Бистрицю, що у Словаччині. Гостинні люди, звична на слух мова, чудові умови для тренувань і майже домашня кухня в ресторані, де ми харчувалися, робили умови підготовки чи не ідеальними.

На поштівці бачимо вулицю Яховича. Вона порівняно молода – утворилась на зламі ХІХ-ХХ століть. Названа на честь Станіслава Яховича (1796-1857) – популярного польського байкаря. Більшу частину життя він мешкав у Варшаві, але свого часу закінчив Станиславівську гімназію.

Нещодавно повернувся із кримського відрядження. Там мені пощастило познайомитися із цікавезними людьми, закоханими у море й вітер. Їхнє заняття – не з дешевих, адже вартість обладнання та екіпіровки кайтсерферів, а саме так вони себе називають, дає фору навіть гірськолижному спорядженню.

«Репортер» починає нову рубрику. Її мета – показати, як змінилося наше місто за 100 років. Кожна публікація міститиме дві ілюстрації – поштівку чи фото початку ХХ століття плюс сучасний вигляд цього ж об’єкта, а також коротку довідку про те, що там було колись і що ж є тепер.

Що не кажіть, а місто в нас студентське. І нині у Франківську важко не помітити величезну кількість молодих людей, які приглядаються до об’яв чи гортають, сидячи на лаві, місцеві газети. Вони шукають житло. Нині студенти не дуже хочуть іти до гуртожитків, тим паче, якщо батьки мають можливість допомогти грошима на оренду квартири. Та далеко не завжди батьківські сподівання на те, що, живучи окремо, дитина більше зосередиться на навчанні, справджуються…

Щойно повернувся з гарнезного свята – фестивалю «Свято карпатського літа». Він відбувся на Бойківщині, на полонині над селом Вишків. Учасниками фесту були колективи з Польщі, Німеччини, львівські, донецькі, луганські тощо.

Вже понад 50 років в селі Товмачик Коломийського району працює виправна колонія № 41. Колись вона прирівнювалася до великого заводу, славилися столярними виробами. А от сьогодні справи в них йдуть далеко не так славно. Є борги, а роботою забезпечені тільки половина ув’язнених – 400 із 800.

Природа реально випробовує усіх нас на стійкість до спеки. В останні дні показники термомет­ра у тіні вперто трималися за позначкою 30. Не знаю, як ви, але особисто я легше переношу –30, аніж +30.

Якщо ви подумали, що мова піде про політику, то одразу відкиньте ці думки подалі. Ми, як завжди, поговоримо про спорт і смакоту.

У моїй сім’ї вже стало доброю традицією на один літній місяць везти сина в Микуличин. Сьомий рік поспіль ми живемо в одній садибі, в одних і тих самих господарів. За ці роки ми стали практично як родина. Вони заходять в гості, коли приїжджають до Франківська, а ми, мандруючи Карпатами, не можемо проїхати повз їхню садибу.

Завідувач кафедрою біохімії та біотехнологій Прикарпатського національного університету професор Володимир Лущак увійшов до сотні кращих науковців України за показниками міжнародної наукометричної бази даних Scopus. Вона перш за все враховує кількість наукових публікацій вчених та їх цитування.

Якщо вірити вченим, то океани й моря наразі вивчені максимум на 15‑20 %. Вода щодня приносить якісь відкриття. Знають лиш одне — якщо на суші закінчиться все поживне й корисне, то нас врятують океани.

Не всі, на жаль, у цьому світі є багатими, але щасливим за бажанням може бути кожен. Щастя й багатство — це взагалі речі не пов’язані.