“…Значення адекватного офіцера у таких ситуаціях є набагато більшим, ніж моральні якості відважного вояка. А з офіцерами тактичного рангу у нас і тоді, і ще довго потім були і є проблеми”, – пише Прохасько.
Колективні форми самореалізації нині не актуальні. Сучасні люди схильні до створення суверенних світів, незалежних від волі керівників і суспільного стада.
Нині важко встановити достеменно, де закінчуються факти й починаються леґенди про всю ту взаємну шляхетність, пише Андрухович.
Коли мала дитина раптом прокидається і починає кликати маму або тата, а я можу в той момент взяти його на руки і заспокоїти, то думаю, що через якийсь час народ, до якого я належу, буде трохи щасливішим, пише Прохасько.
Гуцули (як і лемки та бойки) стали предметом інтересу фольклористів ще в австрійський період та мотивом творчості місцевих постромантичних художників.
Я ж кажу йому: «Радій, чоловіче!». Люди нарешті ні в що не вірять. Невже дожили до такого щастя? Невже, нарешті, той народ відірвався від зомбоящиків і припинив слухати ідеологів?
Відверто про науку та секс» розповідає Ольга Маслова, кандидатка біологічних наук, співзасновниця проектів Nobilitet і Needorium.
Час від часу бурхливе минуле стукає мені в шибу. Яких тільки легенд про себе не довідаєшся, коли комусь перейдеш дорогу! Можна вже видати цілу збірку різноманітних нісенітниць, пише Юрій Винничук.
“Те, що трапилося вночі 1 листопада року 1918-го, насправді почалось увечері 31 жовтня року 1898-го”, – пише Андрухович.
Місто наповнюється тим, що дослідники культури називають «симулякрами». Себто такими собі макетами, які ззовні подібні на елементи міського життя, а насправді мають зовсім іншу природу.
У ХІХ столітті це був значний осередок вугільної, металургійної та текстильної індустрій, але приблизно 50 років тому всі ці галузі струсонула велика економічна криза, і роботу втратили щонайменше 130 тисяч людей, пише Андрій Любка у своїй черговій колонці на порталі Збруч.
“Поборювати популізм є марною справою. Це так само безперспективно, як боротьба бджіл проти меду. Варто лише втішити себе, що за кожним популістом ховається невидима сила. Яка знає, що овець треба стригти, а лохів вчити”, – пише Єшкілєв.
Я бачу, що ситуація заходить у петлю. Що його ковбасить і йому треба догнатися. Він не почує жодної моєї відповіді – чи то у двоскладовій формі загальнодоступного fuck off, чи в розгорнуто-лекційній, пише Андрухович. Чорт забирай, як його відшити?