Головною темою собору є «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ».
8 грудня в Москві «сторони» підпишуть 31 (!) документ. Спільний парламент і уряд. Спільні «армія, мова, віра» (російські), валюта (російська), силовики (російські). Спільний кордон…
Сучасний український фашизм має в своїй основі базові глобальні речі. Радість споживацтва, життя як розвага, перенаселення, зменшення затрат для первинної ситості, технології колективізму і сегментації спільноти водночас, гомоцентризм, невизначеність, відсутність ідеології і сенсу…
Основне завдання – започаткувати та налагодити жіночу бізнес-спільноту і запустити процес мережування між успішними підприємницями та жіночими бізнесами.
“Старші покоління ще нічого не второпали. Вони жують свою звичну жуйку й намагаються передати свій досвід нащадкам. Вони вже програли. Той їхній досвід молодим не потрібний”.
“Наші ділки завжди щось нібито переймають із західної (головно – американської) культури, але все це тут-таки безнадійно спаскуджують”, – пише Андрухович.
“Для цих георгафічних умов і протяжності моста можна було обрати набагато дешевше і простіше рішення”, – Кшиштоф Вахальські.
“Коли я виріс, то похорони мені перестали подобатися. Бо ховати старих людей, яких ти ледве знав, не так сумно, а то й геть не сумно, як ховати друзів”, – пише Винничук. Дуже гарна щемлива колонка про життя і смерть…
“Вже й забув назву того американського фільму, де досвідчений дядько каже молодому компаньйонові: «Весь світ тюрма. І в ній лютують два наглядачі: закон і мораль». Є в тому правда”.
Ви бачите її зліва і впізнаєте. Це преЗе!дент, іншими словами – Президент України Володимир Зеленський. Праворуч від нього – теж президент, але на цьому й закінчується все, що їх сьогодні об’єднує: назва їхніх посад. Колись їх об’єднувало дещо поважніше – телешоу. Але кожне телешоу так чи так закінчується й публіка перестає гиготіти.
Бо лемки на той час вміли всякого такого у господарстві, що бойкам і не снилося. Не кажучи вже про пісні.
“В попередні віки люди від депресії рятувались, вірячи в Бога. Вона тоді, хоч і мала інші назви, вважалася смертним гріхом”, – пише Винничук.
“Парадоксально, але через образ ворога можна, за бажання, визначити образ друга. Але не навпаки. Образ ворога завжди конкретніший, чіткіше локалізований”.