“Видавці поклали давно вже улюблений орган нашого президента на норми української мови. Та всі рекорди б’ють харківські і київські видавництва”, – пише Винничук.

В Україні й досі популярна приказка «бідні, бо дурні, дурні, бо бідні». Зрозуміло, що в ній, як і всякому колі безвиході, криється обман. Розум за гроші не купиш. За гроші можна купити лише диплом. Розум є наслідком мандрів за обрії. Й не лише у фізичному плані.

Головною темою собору є «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ».

8 грудня в Москві «сторони» підпишуть 31 (!) документ. Спільний парламент і уряд. Спільні «армія, мова, віра» (російські), валюта (російська), силовики (російські). Спільний кордон…

Сучасний український фашизм має в своїй основі базові глобальні речі. Радість споживацтва, життя як розвага, перенаселення, зменшення затрат для первинної ситості, технології колективізму і сегментації спільноти водночас, гомоцентризм, невизначеність, відсутність ідеології і сенсу…

Основне завдання – започаткувати та налагодити жіночу бізнес-спільноту і запустити процес мережування між успішними підприємницями та жіночими бізнесами.

До законопроєкту було подано понад 300 поправок.

“Старші покоління ще нічого не второпали. Вони жують свою звичну жуйку й намагаються передати свій досвід нащадкам. Вони вже програли. Той їхній досвід молодим не потрібний”.

“Наші ділки завжди щось нібито переймають із західної (головно – американської) культури, але все це тут-таки безнадійно спаскуджують”, – пише Андрухович.

“Для цих георгафічних умов і протяжності моста можна було обрати набагато дешевше і простіше рішення”, – Кшиштоф Вахальські.

“Коли я виріс, то похорони мені перестали подобатися. Бо ховати старих людей, яких ти ледве знав, не так сумно, а то й геть не сумно, як ховати друзів”, – пише Винничук. Дуже гарна щемлива колонка про життя і смерть…

“Вже й забув назву того американського фільму, де досвідчений дядько каже молодому компаньйонові: «Весь світ тюрма. І в ній лютують два наглядачі: закон і мораль». Є в тому правда”.

Ви бачите її зліва і впізнаєте. Це преЗе!дент, іншими словами – Президент України Володимир Зеленський. Праворуч від нього – теж президент, але на цьому й закінчується все, що їх сьогодні об’єднує: назва їхніх посад. Колись їх об’єднувало дещо поважніше – телешоу. Але кожне телешоу так чи так закінчується й публіка перестає гиготіти.

Бо лемки на той час вміли всякого такого у господарстві, що бойкам і не снилося. Не кажучи вже про пісні.

“В попередні віки люди від депресії рятувались, вірячи в Бога. Вона тоді, хоч і мала інші назви, вважалася смертним гріхом”, – пише Винничук.