В давній і навіть довоєнній Галичині сексу не було. Бо те, що було, не було сексом. Не було також оргазму. Правда, не у всіх. Оргазму не було лише в жінок. У чоловіків він був, пише Винничук.

Якщо вже знайшли гроші на опитування, то чому разом з ним не провести перепис населення? Час зараз чи не найкращий, бо через пандемію мобільність людей на мінімумі. А справжній перепис – це вже справа державної ваги, останній раз робили 20 років тому.

Лікарка з Франківська пише, що найнебезпечнішими для розповсюдження коронавірусу восени та взимку є ресторани, кафе й бари. Адже там неможливо бути в масках і витримувати безпечну дистанцію.
#СВОЇ

Український двотомник Мандельштама – абсолютно видатне явище. Тільки зріла мова і зріла культура могли б дозволити собі таку розкіш.

До речі, цього року маємо аж чотири Нобелівських лауреатки – з фізики, хімії та літератури. Лауреатками цієї премії з хімії вперше стали двоє жінок – за проривну технологію редагування геному. Також третій рік поспіль серед лауреатів взагалі є жінки. І є завершене перше десятиліття, в якому лише у трьох роках не було жодної лауреатки.

Отож, військо тримається на сержантах. Тобто таких самих солдатах (у той час це були хлопчики до двадцятки), яким старші доручили безпосередньо тримати тих солдатів за руки і бути серед них, ні на що більше не претендуючи, крім того, щоби вони себе не повбивали. І щоби тим солдатам здавалося, що сьогодні їм краще, ніж учора, а завтра буде неділя і буде взагалі повний кайф.

Один молодик вкрав з вітрини крамниці кільканадцять пуделочок з чаєм, які потім продав на вулиці за низьку ціну. Але затримала його поліція не за крадіж, а за те, що вкрадені пуделочка були бутафоріями, в яких замість чаю містилася тирса…

“Набуваєш уміння, як не довіряти своїм відчуттям цілковито, першим враженням, що одразу спадає на думку. Перевіряти їх часом, дистанцією, віддаленістю. Лише любов – незмінна. Є – не промине. І кохання”, – пише Люба-Параскевія Стринадюк

Будь-які зміни – це звичні речі, які стають кризовими тільки тоді, коли на них не очікують або намагаються їх ігнорувати. У ситуації з цьогорічною пандемією кризовими для бізнесу стали не сам вірус, не обмеження, а банальна незрозумілість ситуації – що робить (ся) взагалі?

Яке ж було здивування американців, коли турецький прикордонник не впустив їх до країни автоматично, а вказав на інше вікно, де вони мусили заплатити за візу й дочекатись її! Мене ж із моєю українською паспортиною він пропустив саме автоматично, без візи і жодних запитань. Це було особливе відчуття: ось нарешті така країна, де мій паспорт сильніший за паспорт США.

Я і сам тоді ставав автором. Звичайно, передовсім тому, що саме тоді, правдоподібно через молодість і необізнаність, дуже бракувало чогось, що можна було би почитати з максимальною насолодою. Крім того, жив той час серед таких самих авторів, розуміючи, що нас є досить, аби прожити свій вік одне серед одного, відчуваючи все призначене і не дуже переймаючись, що в цей час роблять інші люди.

Не так давно мав нагоду виступати експертом у телепередачі. Темою для дискусії стала інвестиційна привабливість регіону. Була надзвичайно цікава розмова, та мовці, як то буває, говорили, але не чули, пише Максим Карпаш

Геніальний параноїк, американський письменник Вільям Берровз вважав цілком поважно, що мова – це вірус, який висіявся на людство з космосу.

“І тут задумаємось про маски для здорових. Якщо біля вас немає людей, то, звичайно, вдягати маску не треба. Особливо на свіжому повітрі, де вірус не має, де осідати”, – пише Андрій Процик.

Ті, що знали Зємкєвчa ближче, розповідали про нього дивні подробиці. Бували хвилини, коли в нього відбувалося немовби роздвоєння особистості. Уночі він раптом зривався, поспішно вдягався і вибігав у місто.