Воннеґут писав цей роман як подарунок собі на п’ятдесятиріччя. І вийшов чи не найліпший його текст: безмежно самоіронічний, із чорним гумором, автобіографічними алюзіями та трагедіями, що стають органічними частинами вахканалії дійсності.

Ціна кожної листівки – 700-900 грн. А викупив їх і подарував музею – міський голова.

Права на перегляд стрічки продали у Польщу.

Тривають прем’єрні покази нових вистав: “Аладдін і чарівна лампа”, “Felix Austria”, “Коляда та й плєс …ізпрежди віка…”, “Калігула”.

Верховинці колядували і запрошували львів’ян відвідати Гуцульщину.

«У Китаї є багато традицій, схожих на наші. Це велике сімейне свято, яке більше навіть схоже до нашого Різдва», – розповідає Ірина.

“Це буде фарс, комедія, меланхолія і багато-багато пісень”, – каже Жюль Одрі.

Планують створити українську та англійську версії інформаційної бази «Гуцульщина». На платформі будуть представлені відомості про ремесла, кераміку, гончарство, різьбярство, храми, архітектуру, побут, звичаї, традиції та обряди.

Відбір проходив шляхом таємного голосування.

“Ми даємо людям море, а вони нам – океан”, – кажуть у гурті.

Загалом картина вийшла досить естетичною та «смачною». Перцю додають добрі жарти, від яких у залі реготали і діти, й дорослі.

Від початку написання сценарію до прем‘єри пройшло три роки. Але самі зйомки тривали лише 30 днів, протягом двох місяців.

Поки що коляду внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

“Провокативним може бути все, залежить від задуму. Фото у білизні можуть бути більш провокаційними, ніж без неї. Рівень провокації не вимірюється кількістю одягу на людині”, – каже Яна Стефанишин.

На вулицях можна зустріти будь-яку нечисть, від малого до великого. Відбитися непросто. Якщо вас тільки злегка побили віником, вважайте, що пощастило.