Категорія

Культура

Категорія

Минулої суботи івано-франківська танцювальна команда дебютувала у телепроекті «Майданс». Цього дня на Майдані Незалежності у Києві виступили 12 колективів із різних міст України.

У Прутівці Снятинського району вже чотири роки діє чи не єдиний в Україні сільський народний театр «Ґердан». Тут все по-справжньому: гастролі по сусідніх селах, перемоги на конкурсах, професійна режисерська постановка, розкішні костюми. А все завдяки актору-пенсіонеру Миколі Кейвану.

У культурному просторі Івано-Франківська розгорівся скандал. Новий керівник обласної філармонії Андрій Савка за півроку своєї роботи на посаді не зміг знайти спільної мови з головним диригентом симфонічного оркестру Русланом Дорожівським, тож не продовжив йому контракт. На захист керівника виступив колектив оркестру.

Івано-франківський Бастіон, як і планувалося, потрохи набирає мистецького сенсу. Так, з 4 серпня по 4 вересня там проходитиме виставка сучасного візуального мистецтва — «АртБастіон». Під одним дахом будуть представлені роботи франківських художників: Анатолія Звіжинського, Мирослава Короля, Мирослава Яремака, Олекси Фурдіяка, Юрія Іздрика, Ростислава Котерліна, Ярослава Яновського, Володимира Мулика та Ігоря Перекліти.

Це не просто гарні картини, виведені вправною рукою майстра. За суворими рисами їхніх облич кожен із нас бачить щось більше, вище, світліше. Як сьогодні пишуть ікони, за рахунок чого досягається такий ефект — аби розпитати про це, ми напросилися в гості до відомого на Прикарпатті, й не тільки, іконописця Михайла Халака.

Камерний хор «Воскресіння» наприкінці травня цього року переміг на міжнародному конкурсі церковної музики «Хайнувка 2012» у місті Білосток (Польща). У фестивалі взяли участь представники 22 країн. Франківці стали лауреатами першої премії у категорії професійних хорів.

«Дівчата, дівчата! — серед ночі, майже на порожній вулиці кричать до нас і наздоганяють троє незнайомців. — А пішли з нами у музей!». В ніч на 18 травня така пропозиція не викликала жодного подиву. В Івано-Франківську вперше відбувалася мистецька акція «Ніч у музеї».

Виявляється, справжній український хард-рок зародився серед гір ще в далекому 1970 році, у творчому місті Косів — в образі рок-гурту «Гуцули».

Минулого тижня в культурно-мистецькому центрі «Є» відбулася презентація першого тому тетралогії (чотирикнижжя) Станіслава Вінценза «На високій полонині». Одна з небагатьох найзначніших книжок про Гуцульщину вийшла у видавництві «Лілея НВ» за підтримки Посольства Польщі в Україні й Польського інституту в Києві з ініціативи радника з питань науки та культури Польського Посольства пані Олі Гнатюк. Переклад здійснив Тарас Прохасько.

Щороку Івано-Франківськ стає багатшим. Багатшим на нову ковану скульптуру. Сьогодні вже шість витворів ковальського мистецтва прикрашають площі та вулиці нашого міста. Незабаром змонтується сьома й почнеться робота над восьмою. Кожна з цих залізних композицій з’явилась не просто так – щось символізує, на щось натякає…

Письменник Сергій Жадан, попри свій ще досить молодий вік, уже встиг стати культовим, і на його творчості виховалося ціле покоління поетів-двотисячників. Кумир молоді, який дедалі дорослішає з кожною наступною книжкою. Його вірші ставлять на музику, а романи інсценізують у театрах. Він – бажаний гість на найпрестижніших літературних заходах в Україні та за кордоном. Про все це й поговоримо.

Саме під такою назвою, у вівторок, 21 лютого, у приміщенні Краєзнавчого музею (Ратуша) відбулося відкриття фотовиставки Володимира Оглобліна, Володимира Минькути та Андрія Ларіонова. Моторошні фото напівзруйнованих таборів Колими, жорстокість радянської влади та мільйони замордованих в’язнів – такою є тема виставки.

Івано-Франківськ отримав в дарунок цю скульптуру в 2009 році під час фестивалю «Свято ковалів». Відтоді, проходячи пішохідною зоною вулиці Незалежності – «стометрівкою» – можна спинятися й задивлятися, а можна й на гойдалці погойдатися. Але якось так трапилося, що хтось причепив колодку на щастя і приніс дереву нещастя, бо почало воно обростати такими ж замками, як у врожайний рік. Ковалі урожай вже й збирали, але де там. «Плодів» стає більше, гілки дерева хоч і металеві, а вже вигинаються.

На сцені вони помирають, убивають, стають каліками й божевільними. Як негатив ролі відбивається на їхньому реальному житті та чи можна від нього вберегтися? Саме про це ми говорили з акторами франківського облмуздрамтеатру.