Минулого року, 8 квітня, вперше заговорили про створення ініціативи «Тепле місто». Тоді для багатьох франківців це були якісь утопічні ідеї. Минув рік. І ці ідеї вже не виглядають нереальними.
Кажуть, що саме через твори мистецтва може говорити Бог. А як іще пояснити пророчість віршів, пісень, картин? Коли приходить час, їхні потаємні меседжі стають зрозумілими усім, але, на жаль, тоді, коли вже стається щось страшне.
Це – 12 людей, бізнесмени, митці, громадські діячі, фахівці зі стратегій з Івано-Франківська, Львова, Києва та Москви.
Усе це тримає вдома в теплиці. Там і пропадає цілими днями. Каже, то його відпочинок і заряд позитивних емоцій.
Квіти завжди купували, купують і будуть купувати. Принаймні так стверджують власники квіткових крамниць. «Репортер» вирішив на один день змінити фах і попрацювати разом з ними.
У громадському ресторані «Urban Space 100» стартував проект «Відкритий мистецький лекторій». Це зустрічі з креативними людьми для обговорень, обміну ідеями та спільних творчих проектів.
Виставка вже об’їздила майже всю країну, 29 разів її побачили у різних містах, у Івано-Франківську – 30-й.
Участь у цьогорічному святі беруть близько 50 колективів з Івано-Франківська, Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська та інших міст України.
Минулої суботи у громадському ресторані «Urban Space 100» Євген Глібовицький розповідав «Який Івано-Франківськ потрібен Україні?». Цікавих прийшло чимало. Переповімо, на…
Ціна однієї книги – від 10 грн., але можна заплатити, скільки вважаєш за потрібне. За останні три ярмарки зібрали приблизно 10 тис.грн., придбали ліки та маскувальні халати для бійців АТО.
Про кохання та війну, музику в тилу і на фронті, нинішню затребуваність української пісні – у розмові з «Репортером».
Нещодавно вийшла друком книга священика Михайла Димида та його доньки Климентії під назвою «Каміння Майдану». Це книга про життя двох поколінь під час Революції гідності, про їхній шлях до свободи.
У паспорті в жінки подвійне прізвище – Франко-Маліборська. Вирішила так, аби не втрачався зв’язок сина з його батьком. Тому її Назарій вже Маліборський, але у хлопця було бажання лишити собі прізвище Франко.
У новому виданні читачі відкриють для себе абсолютного нового Шевченка. І хоч життя поета було важким і майже трагічним, проте були в ньому й веселі моменти.
Коли Романові було тяжко на душі, то він брав скрипку, йшов до своєї кімнати і грав якусь тужливу мелодію. Тоді всі в хаті знали – щось не так.