У цей день у Києві над Верховною Радою вперше підняли синьо-жовтий прапор. Також 4 вересня помер Василь Стус.
Старовинні видання – із колекції Андрея Шептицького. За документом вказано, що кількість книг становила 3871 примірник. Також в документі додано, що ще було 3600 волюменів – це пергаментні сувої.
Печеніжин, який належав до австрійської монархії, також попав під цісарську освітню реформу. У 1789 році в Печеніжині відкрили «Дяківську шкілку», де дітей вчили читати, писати, рахувати.
За совітів часто відбувалися зібрання, рішення яких були визначені наперед. Думки громади ніхто не питав, та й навіщо – усі й так голосували, як один. Совок давно минув, проте, його традиції лишились…
Ввечері, після занять, хлопці збирались у курилці та співали одну довгу специфічну пісню. Куплети називались – журавейки, чимось нагадували наші коломийки та мали цікаву історію.
Про вибух у Бейруті, напевно, чули всі. Страшні руйнування, багато загиблих і поранених, за попередньою інформацією, стали наслідком звичайної недбалості. Подібна трагедія, але у менших масштабах, трапилась у Станіславі під час війни.
Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення — він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гаму кольорів.
Наше місто планувалося як фортеця, тож його цілеспрямовано готували до оборони. Житлові квартали ховалися за найновішою системою фортифікацій. Шість (пізніше – вісім) потужних бастіонів і глибокий рів із водою захищали спокій мешканців.
Оживити давні колодязі Станиславова. Таку незвичну туристичну атракція вирішили втілити у життя у середмісті Івано-Франківська.
Наприклад, була у центрі Станиславова вулиця Собеського (теперішня Січових Стрільців). А в 1925 році ще перейменували невеличку вуличку Вайнгартена, що в районі Леонівки…