Як Станиславів став українським? Про це розповідає капрал 95-го піхотного полку Теодор Баб’юк. Він був одним із рядових виконавців блискавичного плану захоплення міста, який заколотники накидали у кав’ярні готелю «Австрія»

102 роки тому, 1 листопада 1918 року, українці взяли владу в Галичині – невдовзі була проголошена ЗУНР.

Навіть з браком коштів та інших ресурсів прикарпатські спортсмени їздили на Олімпійські ігри та показували добрі результати – кожен виступав не за нагороди, а за ідею.

29 жовтня у 1914 році Українські Січові Стрільці перемогли в бою на горі Ключ під Сколе.

Майже всі битви та війни Середньовіччя на Прикарпатті велися за контроль над Галичем.

У вівторок, 27 жовтня, минають роковини початку розстрілів у карельському урочищі Сандармох української культурної, наукової та політичної еліти – тих, кого називають «розстріляним Відродженням».

У цей день народився український кінорежисер і сценарист –  В’ячеслав Криштофович.

Пожежні вперше згадуються лише в газеті «Земля Станиславівська» за 6 травня 1928 року – у краєзнавчій статті якогось Франковського.

Провладні кандидати та їхні агенти не гребували прямим підкупом виборців. Зазвичай платили «п’ятку» – п’ять ринських за голос

22 жовтня відзначають Всесвітній день обізнаності про заїкання.

Цього дня Магеллан відкрив протоку, яку потім назвали його іменем. Також народилися Пилип орлик і Альфред Нобель.

У міських літописах часто фігурує дата 13 січня 1897 року. Тоді мешканці Станиславова спостерігали нове досягнення науково-технічного прогресу – на залізничному вокзалі яскраво спалахнули електричні ліхтарі.

Вважається, що у ніч проти 18 жовтня 957 року в Константинополі хрестилися київська княгиня Ольга

На початок Першої світової війни Перемишльська твердиня вважалась однією з найбільших в Європі, поступаючись лише укріп­ленням Антверпена й Вердена. А виявляється, ми могли мати таку саму фортецю, якщо не кращу

У світі відзначають Міжнародний день боротьби з бідністю.