У середу, 14 жовтня, в річницю заснування УПА, в кінотеатрі «Люм’єр» відбувся перший показ документального фільму «Ґреґіт. Командир Чорного лісу». Авторами стрічки стали військові 2 корпусу Нацгвардії «Хартія».
Фільм розповідає про легендарного командира УПА, полковника Василя Андрусяка («Ґреґота»). А також знайомить з 7 артилерійською бригадою 2 корпусу НГУ «Хартія», яка носить його ім’я – «Ґреґіт», пише Репортер.
Над стрічкою працювали два місяці. Це півгодинний документальний фільм, який розповідає про бойовий шлях Василя Андрусяка, через істориків, дослідників і військових. Також героєм фільму є онук Василя Андрусяка – Павло Андрусяк, голова Дубівецької громади. У фільмі він проводить місцями Чорного лісу, які мають стосунок до його діда.
Василь Андрусяк восени 1943 року зайшов у Чорний ліс разом із підрозділом лише з 17 людей. Згодом усі вони стали командирами, а сам «Ґреґіт» очолив тактичний відтинок УПА з п’ятьма куренями.
За словами історика, дослідника визвольного руху Ярослава Коретчука, за сучасними мірками це відповідає п’ятьом батальйонам.
Зйомки цього фільму дають можливість передати історію про Василя Андрусяка набагато ширшому колу людей, – вважає Ярослав Коретчук. – Перші успішні бої Андрусяка були проти радянських партизанських з’єднань Шукаєва й Кулагіна, які тероризували навколишні українські села. Далі були бої з нацистами та угорцями на горі Лопата, а з поверненням радянської влади – боротьба з НКВС.
Читайте також: Онуки повстанців. Музей УПА у Снятині береже минулу пам’ять і записує нову історію (ФОТО)
У фільмі історію повстанців зіставляють із досвідом нинішніх військових. Як говорить у документалці командир корпусу «Хартія» Ігор «Корнет» Оболєнський, постать Андрусяка надихає.
Людина, яка не мала ніяких можливостей, була відрізана від всього світу, була повністю в оточенні, – нам до них ще далеко, – говорить Оболєнський. – Ми з вами воюємо в шикарних умовах. У нас підтримка всього світу. Ми маємо свою державу і знаємо, за що боремось. А вони боролись в повному оточенні, ізоляції. Це унікальні дивовижні люди.
Друга частина фільму розповідає про 7 артилерійську бригаду «Ґреґіт». Ідея назвати нову бригаду на честь Василя Андрусяка, за словами начальника штабу бригади Антона Баєва, належала командуванню корпусу. Водночас військовим було важливо не просто обрати ім’я історичної постаті, а зрозуміти, яку традицію вони продовжують.
Пошук історичного підґрунтя для бригади привів військових до гори Ґреґіт на Косівщині. Вони піднялися туди, аби оглянути маршрут, а дорога в обидва боки зайняла близько дев’яти годин. Згодом з’ясували, що біля гори свого часу відбувся великий бій з угорцями, а місцеві родини зберегли усні перекази про ті події.
Біля підніжжя гори також діяла старшинська школа. За словами Баєва, Василь Андрусяк, імовірно, міг там викладати.
Після перегляду фільму Антон Баєв поділився власним досвідом переосмислення української історії. Він виріс у Харкові, на Слобожанщині, до УПА там часто ставилися негативно.
І я з цим дійсно ріс і виховувався, – говорить Баєв. – Тобто і для мене це певна робота над собою, я закрив для себе гештальт з повним розумінням. Коли приїхали сюди будувати бригаду, то почали вивчати, шукати, як прив’язатись до цієї потужної історії, якою я особисто проникся. Я її вивчив з іншого боку. Крім того, що повномасштабна війна показала хто – зло, а хто – добро, я всередині себе перевиховував хлопчика, який все дитинство слухав, що УПА – це погано. Тож управління бригади хотіло віддати шану тим людям, які ще тоді почали шлях виборювання і знайшли для себе велику мотиваційну складову.
За його словами, стрічку будуть використовувати як мотиваційно-навчальний матеріал для новобранців бригади «Ґреґіт». А також демонструватимуть у закладах освіти Івано-Франківщини та інших регіонів України. Наразі фільм вже доступний для перегляду на офіційному YouTube-каналі підрозділу.
Онук командира Павло Андрусяк фільм побачив вперше разом з усіма. На обговоренні стрічки він наголосив на важливості правильного трактування власної історії для протидії ворожій пропаганді.
Він вважає, що минуле потрібно вивчати не заради самого минулого, а щоб краще розуміти майбутнє країни. На його думку, якби історію визвольного руху належно висвітлювали у шкільних підручниках, дослідженнях, фільмах і державній політиці, сьогодні Україні, можливо, не довелося б платити таку високу ціну.
