Вперше з 2023 року Україна отримала прогрес у процесі вступу до Європейського Союзу. Сьогодні, 15 червня, у Люксембурзі офіційно відкрили перший кластер переговорів.
Що це означає та який шлях лежить перед Україною найближчиим часом – пояснює «Репортер».

Чому тільки зараз
Україна подала заявку, щоб отримати статус кандидата на вступ до ЄС, 28 лютого 2022 року, в перші дні повномасштабного вторгнення. 1 березня цю подію активно вітали у Європейському Парламенті. І вже у травні Україна заповнила спеціальний опитувальник, необхідний, щоб оцінити її прогрес перед вступом до ЄС. Тож 23 червня 2022 року, на саміті Європейської Ради, країни-члени ЄС надали Україні статус кандидата.
14 грудня 2023 року, на черговому саміті Європейської Ради у Брюсселі, лідери країн-членів ЄС проголосували за те, щоб дати «зелене світло» переговорам з Україною про вступ. Як це було, читайте: Перемога у Європі. Як проходив саміт ЄС у Брюсселі й чого чекати Україні надалі
Тоді Україна очікувала відкриття переговорних кластерів уже найближчим часом, але процес забуксував. Не в останню чергу – через вето тодішнього угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. Втім, робота над підготовкою до вступу все одно тривала: єврокомісари оцінювали прогрес українського уряду у прийнятті необхідних законів, Європейська Комісія проводила роз’яснення щодо виконання умов за кластерами тощо.
12 квітня 2026 року в Угорщині пройшли вибори і влада змінилася. Новий прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що не зупинятиме рух України до ЄС – звісно, не без своїх вимог.
Втім, підготовка до переговорного процесу відновилася і вже напередодні наступного саміту Європейської Ради, який пройде у Брюсселі 18-19 червня, з Україною та Модовою відкриють перший переговорний розділ. Офіційно це відбулося у понеділок, 15 червня, на міжурядовій конференції між Україною та ЄС, яка проходить у Люксембурзі. Ще у п’ятницю, 12 червня, рішення схвалили представники країн-членів ЄС. Про це заявила у соцмережі X президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.
Це – визнання рішучості, відваги та важкої роботи, яку показали обидві країни у прийнятті реформ, навіть попри величезні перепони. І це сигнал, що пропозиція миру, стабільності та можливостей від ЄС є нерозривною, – пише Урсула фон дер Ляєн.
Читайте: Не за рік-два й не авансом. Відповіді на п’ять міфів про вступ України до ЄС

Що таке кластери
Кластери – це переговорні розділи, усі вимоги за якими державі необхідно виконати, щоб увійти до Європейського Союзу. Загалом їх є шість:
- «Основи» – головний блок, що охоплює реформу правосуддя, боротьбу з корупцією, функціонування демократичних інститутів та безпеку. Традиційно його відкривають першим і закривають останнім.
- «Внутрішній ринок» – охоплює вимоги щодо вільного руху товарів, капіталу, робочої сили, захисту прав інтелектуальної власності та конкуренції.
- «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» – блок, що охоплює цифровізацію, соціальну політику, податкову систему, науку та освіту.
- «Зелений порядок денний та стале зʼєднання» – оцінює прогрес у сфері енергетичної інфраструктури, транспорту, екології та транскордонної співпраці.
- «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості» – блок, куди входить сільське господарство, рибальство, регіональна політика та управління фінансами.
- «Зовнішні відносини» – охоплює зовнішню політику та політику безпеки, питання торгівлі.
За словами експертів, перед Україною стоятимуть виклики, щоб закрити кластер №5, адже питання сільського господарства може бути каменем спотикання для таких аграрних країн як Польща та Франція. Потрібно буде переконати тамтешніх фермерів, що велика кількість продукції з України не становитиме їм загрози на європейському ринку. Також, безсумнівно, складним буде перший кластер, зокрема, через питання антикорупційних органів та реформи судової сфери.
Також зараз часто зустрічається термін «бенчмарк» (benchmark, з англ. – етап, канон, опорна позначка). Це умови, які Євросоюз визначає для оцінки готовності держави на кожному етапі. Як зазначає Євроінтеграційний портал, їх є три види:
- умови відкриття (opening benchmarks) – встановлюються лише в тих переговорних розділах, де Єврокомісія вважає це необхідним;
- проміжні умови (interim benchmarks) – застосовуються тільки для Розділів 23 «Судова влада та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС»;
- умови для закриття (closing benchmarks) – встановлюються для кожного розділу.
Читайте: У ЄС пропонують “асоційоване членство” перед вступом – Україна проти

Що чекає Україну далі
Як повідомила журналістам «Європейської правди» єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка минулого тижня відвідала Київ, вона очікує, що вже в липні Європейський Союз зможе відкрити решту п’ять кластерів з Україною. А відкриття першого кластера, за словами Марти Кос, є першим найбільшим кроком, який робить ЄС для України з 2023 року.
Про надію відкрити решту кластерів у липні говорив і віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Навіть, якщо це відбудеться, попереду Україну чекає довга робота з прийняття законів та приведення українського законодавства до норм європейського. А зі сторони самого ЄС – політична воля одностайно проголосувати за остаточне прийняття України після закриття усіх кластерів.
Згідно зі звітом про моніторинг виконання Угоди про Асоціацію за 2025 рік, загальний прогрес її виконання становить 84%.
Найкращі показники у таких сферах:
- Статистика та обмін інформацією (100%);
- Інтелектуальна власність (98%);
- Митні питання (96%);
- Гуманітарна політика (94%);
- Юстиція, свобода, безпека, права людини (93%).
Найгірші показники у сферах:
- Наука, технології та інновації, космос (74%);
- Транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги (59%);
- Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством (24%).
Також у 2025 році Верховна Рада схвалила дорожні карти з питань верховенства права, реформи державного управління, функціонування демократичних інституцій, захисту прав національних меншин та спільнот. Український уряд повинен щокварталу звітувати перед Європейською Комісією щодо виконання цих документів.
А ще, для вступу до ЄС, Україна повинна прийняти всі права та обов’язки, пов’язані з членством в Євросоюзі та з його законодавством, яке називається Aquis. Для цього наш уряд розробив Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС. Для її реалізації потрібно прийняти понад 1700 актів Aquis, більшість з яких запланували впровадити до кінця 2027 року.
Крім того, уже розпочалася робота з регіонами. Минулого тижня у Києві міністерство розвитку громад та територій України організувало конференцію з обміну досвідом, присвячену розділу 22 європейського Aquis. Це – один з найскладніших розділів, який стосується фінансування публічних інвестицій та впровадження європейських стандартів для розвитку регіонів та підготовку до отримання коштів з фонду згуртованості ЄС. Скринінг українського законодавства за цим розділом уже розпочався у вересні минулого року.

Щодо прогнозів, коли Україна зможе стати повноправним членом ЄС, тут точно не скаже ніхто. Поки що і український уряд, і позитивно налаштовані європейські чиновники називають 2030 рік як найбільш оптимістичний сценарій. До цього у 2027 до ЄС планують прийняти Чорногорію, а у 2028 – Албанію. Втім, поки 2030 – це більше смілива ціль України, але чи втілиться воно в реальності, залежатиме від багатьох чинників.
Авторка: Ольга Романська