Щороку 26 березня у світі відзначають «фіолетовий день», покликаний збільшити обізнаність про епілепсію. Ця хвороба асоціюється з багатьма стереотипами й упередженнями, але насправді епілепсія зустрічається частіше, ніж здавалося б.
Зокрема зараз, під час війни, адже одним з видом епілепсії є та, яка виникає внаслідок черепно-мозкових травм, пише Репортер.
Один напад – ще не епілепсія
Епілепсія – це хронічне захворювання нервової системи, яке виникає у результаті патологічних електроактивностей головного мозку. Вона є четвертою за поширеністю неврологічною хворобою. У світі на епілепсію хворіють понад 5 млн людей. Більша частка – у країнах з меншим рівнем достатку, адже там люди можуть рідше звертатися до лікаря, тож запускають хворобу.
В Івано-Франківській області відомо про понад 8000 хворих на епілепсію.
Минулого року з нашого неврологічного відділення виписали 194 пацієнтів з епілепсією, які лікувалися на стаціонарі. Більшості епілепсію встановили як первинний діагноз, – каже завідувачка неврологічним відділенням Івано-Франківської обласної лікарні Анна Сорохман. – Коли в людини вперше виявляють епілепсію, наші психологи працюють з пацієнтами, щоб їм легше було звикнути до хвороби, зрозуміти її, навчитися з нею жити.
Найчастішим симптомом епілепсії є приступи. І це не завжди втрата свідомості й судоми.
Читайте: «Сильний, потерпиш». Як гендерні стереотипи заважають чоловікам дбати про здоров’я
Приступи можуть бути дуже різні: деякі люди застигають на місці, дехто може мати судоми, втрату свідомості, тимчасовану загальмованість, посмикування кінцівок, порушення мови і втрати пам’яті, – говорить Анна Сорохман. – Взагалі, 4% населення хоча б один раз у житті мали епілептичний напад. Але це ще не означає, що у цих людей епілепсія.
Епілептичний напад навіть у здорової людини може спровокувати алкоголь, наркотики, різкі спалахи, недосипання. Але діагноз «епілепсія» зазвичай встановлюють, якщо є вже два чи більше нападів.
Вважається, якщо будь-яку людину, яка не має проблем з мозком, посадити на три дні перед комп’ютером і не дозволити їй спати і ще дати випити енергетик, у неї може статися епілептичний напад. Але він буде спровокований, мова про епілепсію не йде, – каже лікарка-неврологиня Івано-Франківської обласної лікарні Наталія Ткачук. – Після першого нападу можна встановити епілепсію, якщо є багато змін на МРТ, ЕЕГ чи генетичному аналізі.
З іншого боку, не потрібно чекати великого нападу, щоб дізнатися про хворобу. Ще до цього людину можуть турбувати й інші симптоми – такі, як мимовільне посмикування кінцівок або завмирання на деякий час. Та часто люди їх ігнорують.
Війна впливає на захворюваність
Є два основні види епілепсії: генетична, яка найчастіше проявляється ще в дитинстві, та симптоматична, яка є наслідком інших патологій головного мозку. Наприклад, після інсульту або черепно-мозкової травми.
Зараз кількість пацієнтів із симптоматичною чи навіть постравматичною епілепсією зросла через війну, – говорить Наталія Ткачук. – Багато військових перенесли черепно-мозкові травми, контузії, ураження, забої головного мозку, гематоми. Вони завжди залишають за собою зміни у мозку: рубці, кисти, що вже у свою чергу провокують епілептичні напади.
Крім нападів, ще може бути порушення уваги та інших когнітивних функцій. Це залежить від виду епілепсії.
Читайте: На Франківщині збільшилась кількість хворих на туберкульоз: які причини
Важливо, що епілепсію повністю не вилікувати, це хронічна хвороба. Але ліки є, їх приймають протягом життя, й вони покликані зменшити кількість нападів та привести до ремісії.
Є три лінії протиепілептичних препаратів, які треба приймати протягом життя, відповідно до показань, – пояснює Анна Сорохман. – Якщо вже приписані невропатологами ліки не справляються, відправляємо до хірургів, які проводять операцію. Так можна добитися, щоб кількість приступів поменшала.
Все ж, близько 30% хворих на епілепсію важко піддаються лікуванню препаратами. Дехто з таких пацієнтів зневірюється у лікуванні.
Буває, що дехто зовсім відмовляється лікуватися, а інші звертаються до нейрохірургів. Хоч тут теж залежить від виду хвороби – бо не всі види епілепсії можуть оперуватися, – каже Наталія Ткачук. – Але важливо лікувати епілепсію. Зокрема, якщо вона генетична, то з раннього віку, щоб не призвести до частих нападів, коли дитина підросте.
Епілепсія не передається від батьків до дитини, тож не є спадковою. Генетична – значить, що її провокує дефектний ген. Також неправдивими є й багато інших стереотипів про хворобу. Все ж, багато людей з епілепсією піддаються стигматизації через свою хворобу, тому приховують її від оточуючих.
Насправді, приймаючи ліки, з епілепсією можна жити нормальним життям. За винятком того, що лікарі не рекомендують працювати у небезпечному середовищі – біля вогню, води, на висоті. Також не можна водити машину.
Якщо правильно підібрати ліки, можна добитися ремісії. А якщо пацієнт три роки не має нападів, ми можемо пробувати знижувати дозу і знімати препарат, – говорить Наталія Ткачук. – З іншого боку, пацієнти з епілепсією мають більший ризик раптової неочікуваної смерті при епілепсії. Вона може наступити у рідкісних випадках, при чому просто так, не під час нападу. Якщо не приймати препарати, ризик настання раптової смерті збільшується. Тому треба лікуватися.
Як лікувати і як діяти при нападі
Зараз препарати для лікування епілепсії увійшли до програми медичних гарантій «Доступні ліки». Їх можна отримати безкоштовно чи з невеликою доплатою. Для цього потрібно звернутися до невропатолога, який випише електронний рецепт. Погасити його можна у будь-якій аптеці з наліпкою «Доступні ліки».
А оточуючим варто вміти поводити себе у випадку, коли у когось стався епілептичний напад. Зокрема, поради пхати до рота ложку чи пальці є міфом – це може призвести до травм як хворого, так і того, хто надає допомогу. Основне – покласти людину, яка переживає напад, у зручне положення, перевернути голову набік, щоб вона не задихнулася слиною чи рвотними масами, і чекати закінчення нападу.
Як нагадують у Центрі громадського здоров’я МОЗ України, існує правило щодо першої допомоги, яке англійською звучить як Stay, Safe, Side.
- Залишайтеся з людиною до прибуття лікарів або до закінчення нападу (Stay), зафіксуйте час початку і кінця судом. Якщо це перший раз, коли людина має епілептичний напад, викличте швидку.
- Покладіть людину у безпечне та комфортне місце (Safe), потурбуйтеся про те, щоб під час нападу вона не травмувала себе. Підкладіть щось м’яке під голову. Поверніть людину у стабільне бокове положення (Side).
- Не потрібно класти будь-що у рот людині, адже вона фізично не може проковтнути собі язик. Проте під час судом щелепа дуже міцно стиснута, і якщо ви будете намагатися щось проштовхнути людині у рот, ймовірно, ви їй нашкодите.
Головне – бути поруч та емоційно підтримати людину.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.