В Івано-Франківську, на Промприладі, з кавової гущі виготовляють пелети для опалення. Так відходи, які залишаються після філіжанки улюбленої кави, підуть не у смітник, а зможуть ще деякий час обігрівати житло.
Долучитися і привезти гущу зі своїх кавувань може кожен, пише Репортер.
Не викинути, а переробити
Ідея переробляти кавову гущу з’явилася у кандидатки технічних наук, екологічної експертки Тамари Кундельської у 2021 році. З нею вона звернулася до засновника проєкту RE:Space на «Промприлад.Реновація» Михайла Веклина.
Коли я працювала в університеті нафти і газу, одній студентці сподобалася ідея переробки кавових відходів. Тож ми почали досліджувати, що з цього можна зробити, – розповідає Тамара Кундельська. – Це можуть бути скраби, підживлення для вазонів. А є український стартап Ochis, за яким виготовляють оправи для окулярів – там додають ще пластифікатори, щоб тримало форму. Є відомий бренд Rekava, вони роблять кавові стаканчики теж із використанням кави. А ми вирішили робити з відходів з кави пелети, які можна спалювати.
Тоді команда RE:Space взяла участь у Бізнес академії на базі Прикарпатського університету. У результаті їхня ідея перемогла на конкурсі проєктів. Але поки команда чекала на фінансування, розпочалася повномасштабна війна – і все затихло ще на кілька місяців. Потім довелося чекати на гранулятор для переробки гущі від Шепетівського металозаводу, який теж постраждав через війну. За той час вартість обладнання значно зросла, тож коштів на проєкт залишалося все менше.
Та команда не здалася й у 2023 році подала заявку на грантовий проєкт від громадської організації ІСАР Єднання. Так вдалося придбати контейнери для кавової гущі, крафтове пакування готових пелет та велосипед для кур’єра, який збиратиме гущу в кав’ярнях та від мешканців, які бажають долучитися, та привозитиме на станцію.
Поки що сировини нам трохи замало. Але головна мета – це не виготовити і продати якнайбільше, а привернути увагу до використання ресурсів і відходів як потенціальної сировини, – каже Тамара Кундельська. – Бо просто викинути – це найпростіше. Але ми бачимо, що чим менше відходів утворюємо, тим краща якість життя і для нас, і для довкілля.
Пелети поки досліджують
На сортувальній станції RE:Space уже виготовили близько 550 кг пелет з кавової гущі. Наразі мета – виготовити тонну, щоб почати продавати упаковки з гранулами. Виручені кошти планують вкласти в нові проєкти.
Читайте: Майбутнє медицини. Франківець створює на 3D-принтері моделі, які полегшують роботу лікарів
Паралельно проводять наукові дослідження таких пелет.
Я звернулася до завідувачки кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці університету нафти і газу Галини Грицуляк, яка вивчала використання енергетичної сировини при спалюванні. Потрібно точно визначити, яка теплотворна здатність цих гранул, яка у них вологість, – пояснює Тамара Кундельська. – Також дуже важливий показник зольності (вміст незгоряючого залишку при спалюванні – авт.). Бо, якщо зольність висока, процес горіння може призупинятися при використанні пелет у пальниках і котлах з високою температурою.
Також в університеті до проєкту долучився студент Влад Боднарчук, який досліджує здатності кавових пелет у рамках студентської наукової роботи. Поки що результати досліджень позитивні.
Показники теплотворної здатності досить високі – близько 17 МДж/кг. Це середній показник, який відповідає навіть деревній тирсі, – наукова консультантка проєкту. – Але ще нас цікавить, які викиди можуть утворюватися при спаленні цих пелет. Тобто наскільки безпечним буде процес спалювання для здоров’я людей та навколишнього середовище.
Загалом, згідно з дослідженнями в Україні, з одного кілограма пелет утворюється близько 5 кВт енергії.
Франківські пелети з кавової гущі можна буде використовувати у твердопаливних котлах. Зараз науковці досліджують ще можливість грітися ними у камінах.
Такий досвід є у Великій Британії – це проєкт BioBean. Вони співпрацюють з мережею Starbucks, – каже Тамара Кундельська. – Вони збирають відходи з кавової гущі для виробництва брикетів, які можуть горіти до 16 годин. Можливо, провівши дослідження в університеті, ми зможемо використовувати наші пелети для додаткового розпалювання каміну.
Відходи краще переробляти
Зараз кавову гущу команда отримує від франківських кав’ярень, наприклад Urban Space 100, Gora Coffee, Taim, “Культура кави”, а також від компаній, таких як Blago, BeetRoot.
Читайте: Пластик на лавки. Що роблять із кришечок з контейнера-серця у Франківську (ФОТО, ВІДЕО)
Гущу можуть приносити і мешканці – у суботу з 11:00 до 17:00 за адресою: вул. Української Перемоги, 23 (колишня Сахарова) інновацій центр Промприлад, 1 поверх Парасольковий цех. У цей час на сортувальній станції приймають вторинну сировину – папір, скло, пластик, тетрапаки та інше, – а також одяг, який можна комусь передати. Як розповідає керівник простору Назарій Веклин, буває по-різному: хтось приносить маленьке відерце, а хтось і по два-три.
За одну суботу збираємо десь по 30 л гущі, – каже Назарій Веклин. – Приблизно за годину переробляємо 20 літрів. Виходить десь 10 кг, може менше. Кількість поки невелика, бо ми на стадії тестування.
Крім станції сортування сміття та проєкту з переробки кавової гущі, у RE:Space є проєкт з вирощення міського саду. Повноцінно він знову запрацює у теплий сезон. Деякі проєкти, як майстерня з відновлення одягу, поки призупинилися – бракує часу і рук.
Наступна ідея – проєкт з компостування. Це простий і не дуже енергозатратний спосіб позбутися органічних відходів. Його планують розпочати уже влітку. А також продовжувати виробляти пелети з кавової гущі, яка могла піти у смітник. Бо, хоч органічні відходи не є шкідливими для довкілля, вони можуть погано розкладатися, якщо змішувати їх з неорганічними, наприклад, з пластиком. Та й загалом, будь-яке вторинне використання є правильним кроком з погляду екології.
Зараз в Україні діє новий «Закон про управління відходами». Ми переходимо від позиції накопичення відходів на сміттєзвалищах до використання їх як потенційного ресурсу, – каже Тамара Кундельська. – Зараз активно впроваджується ідея, що виробник платить за відходи, бо раніше це робили споживачі. Також, за законом, якщо ми використовуємо біоресурси, маємо подбати про їхнє відновлення. Це може бути як компостування, так і спалювання для використання теплової енергії.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.