Військовий 10 ОГШБр «Едельвейс» Руслан на позивний «Рус» понад 20 років займається вишиванням. На передовій франківець створює обереги для побратимів.
Руслан займається вишиванням уже понад 20 років. Любов до цього ремесла йому передала мати, а їй свого часу — бабуся. Навіть на передовій Руслан не полишив свого захоплення. На війні це захоплення стало для нього способом підтримати побратимів, подарувати частинку дому та створити оберіг власними руками. Його історію розповіли на сторінці бригади.
Сам боєць родом з Івано-Франківська. У війську він перебуває ще з 2014 року — до 2016-го проходив службу у складі 128 ОГШБр. Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році чоловік без вагань повернувся на фронт і нині захищає Україну в лавах коломийської 10 ОГШБр.
Своє хобі на передовій Руслан відновив незвично — почав вишивати синьо-жовтий стяг просто на бойових позиціях. Це помітили побратими та попросили майстра вишити їхні позивні на військових футболках і бойових сорочках (убаксах).
За роки великої війни Руслан створив уже десятки таких ексклюзивних речей для захисників. Боєць просить друзів носити їх не лише у свята, а й у повсякденному армійському житті, адже щиро вірить, що українська вишиванка — це сильний оберіг для воїна.
Він жартує, що для вишивання потрібно мати «зір як у снайпера, точність як у оператора БпЛА і терпіння як у піхоти».
Окрім позивних, франківець часто створює для близьких надзвичайно складні й деталізовані вишиті портрети, які за точністю важко відрізнити від реальних фотографій.
Читайте також: Ті, що пішли першими. Історія добровольця з Коломиї Андрія Балацького
Фото: Віталій Костишин
