Громадську організацію «Чисті серця» у Калуші заснували у 2018 році. Спочатку тут допомагали літнім людям та дітям-сиротам. З початком повномасштабного вторгнення перекваліфікувалися на допомогу внутрішньо переміщеним українцям.
У перші тижні під приміщенням фонду стояли черги з сотнями людей. Зараз основний фокус допомоги – ветеранам, які повертаються з війни. Їм дуже потрібна як психологічна, так і юридична підтримка. Організацію Репортер відвідав під час престуру від регіонального управління Асоціації міст України.
Черги у 400 людей
Засновники ГО «Чисті серця Калуш» – волонтери Михайло та Наталія Найди і начальниця відділу координаційної роботи зі старостинськими округами, закупівель та комунікацій міськради Наталія Табачук. Очолює організацію Михайло Найда, учасник АТО та Національний волонтер ООН. Зараз у приміщенні «Чистих сердець» проводять терапевтичні зустрічі від психологів та дискусійні клуби для підлітків. Але у лютому-березні 2022 року все було не так спокійно.
У перші дні тут стояли черги 300-400 людей, які рятувалися від війни, – розповідає Михайло Найда. – Тепер звертається не менше 500 людей на місяць. Спочатку були потреби матеріальні та гуманітарні. Зараз люди переважно осіли, тож є потреба у психологічній допомозі. Коли до нас звертаються, спочатку заповнюють анкету, де вказують, яка допомога потрібна: гуманітарна, психологічна, юридична – чи просто є бажання поспілкуватися.
Зараз в організації загалом є 125 волонтерів, щодня приходять десь 25. Хтось допомагає з продуктами, хтось з одягом, засобами гігієни. Ще є психологи, юристи, соціальні працівники.
Спочатку калуська ГО «Чисті серця» допомагала власними силами, зараз співпрацює з багатьма партнерами з України та з-за кордону. Зокрема, кооперуються з калуським центром «ЯМаріуполь». Головним донором є Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ, Німецьке товариство міжнародного співробітництва).
Читайте: «Франко-ґражда» готується приймати військових на реабілітацію, але потрібна допомога друзів
Ми понад місяць спілкувалися з німецькими донорами, пояснювали, чому допомагаємо ветеранам і військовим. Бо спочатку для них фінансова допомога війні була табу, – каже Михайло Найда. – Але зараз вони вже зрозуміли наші цінності й це викликає у них повагу. Якби вони не прийняли їх – нам було б не по дорозі.
В організації постійно допомагають військовим. Зокрема, минулої осені виграли грант від Urban Space 100 на турнікети та бандажі. На грантові гроші закупили 50 турнікетів «Січ» і 56 ізраїльських бандажів Persys 4 для військових та медиків, які працюють у зоні бойових дій.
До психологів довіри більше
Нині у ГО «Чисті серця» організовують різні тренінги, консультації лікарів, розважальні заходи для дітей. Але головний запит – на психологічно допомогу. Психологиня Іванна Гусениця розповідає: консультує як тих, хто мешкає чи проходить реабілітацію в Калуші, так і онлайн – тих, хто мешкає в інших областях.
Я працюю з військовими і ветеранами ще з 2016 року, починала з Калуської спілки ветеранів АТО, де працюю і зараз, – каже Іванна Гусениця. – Тоді ще не було довіри до психологів, особливо серед військових, ми стикалися з нерозумінням. Але зараз люди вже більш свідомі, тож ми отримуємо дуже багато запитів від військових і родин за психологічною підтримкою.
За словами Іванни Гусениці, за останній рік побільшало звернень ще й до психіатрів та неврологів. Це все – наслідки довгої війни.
Треба згадати, що військові – у першу чергу люди, і в них такі ж проблеми, як і в усіх. Війна додає травм, але й оголює попередній досвід, – говорить психологиня. – Запити різні – про сім’ю, стосунки, реалізацію, проблеми втрати, життя з травмою, ампутацією, пошук сенсів життя. Звертаються і ті, хто й зараз на фронті: як військові медики, так і бійці.
Офіційно у «Чистих серцях» працюють п’ятеро психологів, але є й волонтери. Крім військових, досі за підтримкою звертаються і внутрішньо переміщені мешканці Калуша, зокрема, діти та підлітки. Тут їм проводять як індивідуальні консультації, так і групові заняття.
«Люди рік не розбирали валізи»
Ірина Крамчанінова переїхала у Калуш з Харкова на початку березня 2022 року. Разом з двома дітьми, бабусями й дідусем їхали подалі від вибухів.
У Калуші жінка стала волонтерити, зокрема і в ГО «Чисті серця». Згодом почала знову працювати за спеціальністю.
Я за фахом юристка, закінчила магістратуру Харківського юридичного університету, – каже Ірина Крамчанінова. – Працювала у Харківському обласному центрі комплектування і соціальної підтримки, допомагала ветеранам з пенсійним і соціальним забезпеченням. Зараз надаю юридичну допомогу в «Чистих серцях», а також працюю експерткою Івано-Франківського регіонального відділення Аосціації міст України, займаюся юридичною роботою і стратегуванням. Тож рада, що не довелося змінювати фах.
За словами Ірини Крамчанінової, спочатку ВПО у Калуші дуже потребували юридичної підтримки. Зараз уже йдеться більше про соціалізацію та інтеграцію у громаду.
Спершу було багато паніки, – розповідає юристка. – До мене приходили люди з проханням навіть допомогти заповнити звернення. Бо для того, щоб отримати виплати ВПО, треба було сходити в банк, відкрити рахунок, піти у ЦНАП, взяти довідки. Тож у людей були організаційні проблеми.
А основною проблемою переміщених українців залишається житло, але це питання не так до місцевої влади, як до держави. Загалом люди адаптуються до нової реальності, яка триває уже два роки. Але також є питання працевлаштування.
Робота є, але не всі готові перекваліфіковуватись, – каже Ірина Крамчанінова. –Багато хто не бачить себе у цій роботі. Бо я за два роки війни чула тисячі історій. І знаю випадки, коли люди майже рік не розкладали валізи. То про яку перекваліфікацію тут можна говорити?
Ветеранам потрібна підтримка
Зараз у «Чистих серцях» розвивають проєкти зі соціальної адаптації ВПО, наприклад, роблять екскурсії для дітей. А щодо юридичної підтримки зосередилися на проблемах військових.
Ветерани потребують юридичної підтримки зараз найбільше, і цей напрям буде розширюватися, – розповідає Ірина Крамчанінова. – Бо люди, які звільнятимуться з військової служби, будуть стикатися з проблемами з тим же соціальним захистом. І фахівців у галузі військового права є не так багато.
Читайте: «Вперше побачив гори». Як у Франківську поранених військових лікують духовно і фізично
Щодо того, чи буде повертатися у Харків, жінка не певна. Адже, за її словами, у набагато меншому Калуші їй не тісно.
У мене графік роботи такий щільний, що нема коли нудьгувати, – говорить Ірина. – У Харкові я жила на півдні міста, бабуся з дідусем – на півночі, між нашими будинками було 30 км. Тому, якщо тут треба за чимось з’їздити у Франківськ за 40 км – це не відстань. У Калуші моя дитина ходила на карате, у басейн, займалася на піаніно – можливості є. А я тут реалізуюся і намагаюся робити те, що приносить користь. Я тут зайнята улюбленою справою, корисна людям, а це основне.
Авторка: Ольга Романська
