Демобілізація, електронний кабінет і базова військова служба

Наприкінці січня Кабмін схвалив і передав до Верховної Ради новий проєкт закону про мобілізацію.

Перший законопроєкт відкликали майже три тижні тому через критику з боку нардепів, оборонного комітету та омбудсмена. Тепер же пресслужба Міністерства оборони повідомила, що врахувала всі коментарі та зауваження. То ж що нового пропонує проєкт?

Демобілізація

Отож, проєкт пропонує, що військові, які проходять службу за призовом під час мобілізації, можуть звільнитися у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Але тут є зауваження, оскільки вказується, що звільнення здійснюється у строки, «визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача».

Право на звільнення мають також ті, хто досяг граничного віку, й за станом здоров’я. Щодо останнього, то має бути висновок ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність (у цьому разі переогляд здійснюється через 6-12 місяців).

Також під звільнення підпадають ті, щодо кого набрав законної сили вирок суду, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі.

Звільнення також можливе:

у зв’язку із звільненням з полону (якщо людина не висловила бажання продовжувати військову службу);
у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради АРК;
у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
за сімейними обставинами – тут ті самі підстави, як і для відстрочки.

Відстрочка

Проєкт пропонує, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані;
визнані особами з інвалідністю або відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі захворювання;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування. А також опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі таких дітей;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками;
опікун особи, визнаної судом недієздатною;
члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за нею, а також члени сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності);
члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд;
жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління;
народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК;
судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
працівники органів військового управління, військових частин МО, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, УДО, МВС.

Призову на військову службу під час мобілізації не підлягають також:

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти.
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра загинули або пропали безвісти під час служби.

Працівники Нацполіції, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони більше не матимуть відстрочки.

Строковиків можуть мобілізувати лише за пів року після їхнього звільнення зі служби.

Люди з інвалідністю всіх груп будуть звільнені від військової служби. Але ті, чия інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців) була встановлена після 24 лютого 2022 року, будуть проходити переогляд. Це стосуватиметься чоловіків віком від 25 до 55 років.

Обмежено придатні мають також пройти перевірку протягом дев’яти місяців. Так вони будуть визнані або придатними, або непридатними.

Читайте: У Франківську військові на реабілітації відвідали музей визвольних змагань (ФОТО)

Повістки

В оновленій версії закону про мобілізацію зберегли зміну призовного віку з 27 до 25 років.

Проєкт закону прописує, що військовозобов’язані протягом 60 днів з дати початку мобілізації зобов’язані уточнити свої дані через ТЦК, ЦНАПи або електронний кабінет призовника. Його пропонують зробити на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг»

Також і повістка про виклик до ТЦК та СП може бути надіслана через електронний кабінет.

Днем вручення повістки вважається:

день вручення такої повістки під розписку;
день отримання ТЦК та СП повідомлення про доставлення такої повістки до електронного кабінету.

Поважними причинами неприбуття у строк, визначений у повістці, визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба, дії країни-агресора та смерть близького родича.

Якщо людина не з’являється без поважних причин, то поліція має здійснити адміністративне затримання та доставити військовозобов’язаного чи резервіста до ТЦК.

Якщо у Нацполіції протягом 15 днів немає такої можливості, то керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає громадянину в електронній формі (якщо він зареєстрований в електронному кабінеті) або рекомендованим листом звичайною поштою вимогу.

Що важливо, днем вручення вимоги вважається:

день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
день отримання ТЦК повідомлення про доставлення вимоги до електронного кабінету;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги;

У разі відмови громадянина отримати вимогу або у разі неможливості вручення, вимога вважається врученою.

Якщо після вручення вимоги протягом 10 календарних днів, людина не з’явилася до ТЦК, тоді ТЦК звертається до суду щодо:

обмеження у праві виїзду за межі України,
обмеження у праві керування транспортними засобами,
накладення арешту на кошти та інші цінності.

Ще один момент: проєкт прописує, що під час мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років будуть зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК, поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України.

Читайте: “Бог лишив мене живим”. Історія Романа Белінського, який втратив на фронті пів обличчя

Бронювання

Бронюватимуть військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

державної служби категорії А, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усіх військовозобов’язаних;
державної служби категорії Б, В, в органах місцевого самоврядування — до 50% від кількості військовозобов’язаних;
у Національній поліції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, Службі судової охорони, в судах, інших державних органах й установах системи правосуддя й органах досудового розслідування, патронатних службах;
на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
на підприємствах, в установах і організаціях, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (зокрема, бронюватимуть кінцевих бенефіціарних власників), а також критично важливі для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань.

Військовозобов’язані, яких забронюють, зобов’язані уточнити свої облікові дані через електронний кабінет або ТЦК.

Базова військова служба

Замість строкової служби проєкт пропонує запровадити базову військову службу.

Для її проходження направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої – добровільно), яким виповнилося 18 років та які не досягли 25-річного віку.

Можна буде обирати рік проходження служби. У мирний час вона триватиме до 5 місяців, під час воєнного стану – до 3 місяців.

Крім цього, у вищих навчальних закладах хочуть проводити базову загальновійськову підготовку. Це буде окрема навчальна дисципліна. Знову ж таки, для чоловіків вона також буде обов’язковою, для жінок – добровільною.

Для тих, хто за кордоном

З цієї редакції забрали норму про військовий облік українців, які живуть за кордоном. Однак тут прописали певні обмеження щодо вчинення консульських дій.

Отож, під час воєнного стану громадяни України, чоловічої статі віком від 18 до 60 років, при зверненні в консульство повинні мати військово-обліковий документ.

Винятками тільки є:

оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем;
вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;
вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.