«Ко-Хати», аби жити. Як волонтери у Франківську та Кам’янці перетворюють занедбані будинки в житло для ВПО

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Урбаністична платформа Metalab з березня взялася облаштовувати у Франківську житло для людей, які переїхали сюди, рятуючись від війни. Почали з ремонту колишнього університетського гуртожитку. В ньому нині вже живуть сім’ї. Загалом 170 людей. А ініціатива «Ко-Хати» розвинулася до реновації ще трьох об’єктів, які планують закінчити до кінця року. Один із них – у Кам’янці-Подільському, ще два – у Франківську.

Завдяки проєкту «Ко-Хати» тимчасове, але затишне житло цього року отримають до 700 людей. Загальний бюджет проєкту – близько мільйона євро. Хто і як ремонтує будинки для переселенців, бачив Репортер.

Ініціатива "Ко-Хати" ремонтує занедбаний гуртожиток

Допомогти, повчитися, відволіктись

Один з об’єктів ініціативи «Ко-Хати» – колишній дитячий садок, що якийсь час міська влада використовувала під департамент освіти. У 2017 році департамент таки з’їхав, аби відновити в цій будівлі роботу садка. Але з того часу він простояв пусткою, чекаючи на ремонт.

Нині тут на першому поверсі одного крила розмістився «Карітас», який надає допомогу ВПО. Решту будинку вже до кінця року переоблаштують у помешкання. Щодня з 10.00 до 18.00 тут працює ремонтна бригада ініціативи «Ко-Хати». Майже всі до війни мали інше життя, вимушено переїхали до Франківська, ще з березня долучилися до ініціативи. Спершу як волонтери, а нині як повноцінні майстри.

Частина великої команди "Ко-Хати"
Частина великої команди “Ко-Хати”: Настя Ляпіна, Тетяна Пашинська, Ярина і Олександр Онуфрієнко, Оксана Городівська

Показує все комунікаційниця команди Оксана Городівська. Вона родом з Франківська, але довший час жила й працювала у Києві. Має власний відеопродакшн. Повернулася до Франківська після повномасштабного вторгнення. Активно волонтерила під час ремонту першого гуртожитку для ВПО. Шкребла, фарбувала. Згодом її запросили в команду проєкту.

В офісі «Ко-Хати», що розмістився одразу поряд із головним входом, знайомимося з Мариною Дарноступ. Вона у проєкті працює з переміщеними особами. Зокрема займається і майбутнім поселенням.

Каже, в цю будівлю старатимуться заселити сім’ї з дітьми, літніх людей, переселенців з інвалідністю. Адже сама будівля – в центрі міста, поряд є школи, садки, магазини, поліклініки й аптеки.

Натомість в іншому об’єкті, чотириповерховому готелі на Макухи, – вужче, багато сходів і ніде погуляти з дітками через близькість колії та промзони. Тож там житимуть ті, хто не прив’язаний до місця та вдень має роботу.

У нас є Варя, яка займається плануванням. Вона сідає з планом, я – зі своїм списком і разом підбираємо кімнати. Думаємо про людей, аби їм було якомога зручніше й комфортніше, – говорить Марина Дарноступ.

Читайте також: Згуртовані. У Франківську Фоззі з айтішниками збирають тактичні аптечки на фронт (ФОТО)

Вона приїхала до Франківська з Дніпра. Пішла волонтерити в гуртожиток, хоч мала де жити. Каже, хотілося допомагати і відволіктися від тривожних новин.

Це дуже рятувало, особливо, коли почалися новини з Бучі. Ми приходили з дівчатами, шкребли ті стіни. Такий вихлоп емоцій дуже працює. Закликаю всіх долучатися. Це не лише гарна справа, але й можна моральну розрядку отримати. Та й тут така команда зібралася – є чому повчитися і що взяти для себе, – говорить жінка.

На Макухи ремонтують готель, який стояв пусткою 20 років
Робота у гуртожитку допомагає відволіктися від тривожних новин і зняти напругу, кажуть волонтерки ініціативи “Ко-Хати”

З волонтерів у майстри «Ко-Хати»

В робочому одязі та з хустинкою на голові до офісу заходить харків’янка Настя Ляпіна. До війни вона займалася соціальними танцями. Нині ж щодня рівняє стіни в колишньому дитсадку. Каже, якби рік тому їй хтось сказав, що з нею буде, то не повірила б.

Зміни в особистому житті, мова, місто, діяльність. Боже, це не я, – говорить Настя. – Батько живе на території окупованої Донецької області. Туди точно ніколи не повернуся. В Харків теж навряд. Хіба відбудовувати щось виконробом, – жартує дівчина.

На запитання, як їй така кардинальна зміна діяльності, каже, що спочатку було цікаво, а зараз це просто робота, яку потрібно виконувати.

Читайте також: 

Біжи та допомагай. Франківськ готується до благодійного півмарафону

Втома – неймовірна. Але тримаюся, бо комусь на фронті важче. Акумулюю всі сили і роблю так свій внесок, – говорить Настя Ляпіна.

Проходимо з неї в кімнатку, де вона якраз закінчує рівняти стіни.

Раніше кімната була в поганому стані – багато тріщин, шарів. Довелося все вирівнювати. Страшно було. Руки трясуться, але стаєш і робиш, – каже Настя. – У нас тут є професійний маляр-штукатур Сергій. Він контролює роботу і за «косяки» критикує. Деколи аж мотивація втрачається, коли сварить.

На третьому поверсі чоловіки переплановують великі кімнати садочка – ставлять перегородки і зашивають їх гіпсокартоном. На кожні три кімнати буде один санвузол зі своїм входом, аби відповідальність за його утримання була на мешканцях.

Олександр Онуфрієнко налаштовує обігрівач
До війни Олександр мав івентагенцію у Києві та купу планів

Днями почнуть замінювати систему опалення.

А поки що киянин Олександр Онуфрієнко налаштовує обігрівач у кімнаті, де планують фарбувати стіни. Каже, теж волонтерив у проєкті від початку. Спершу робив у першому гуртожитку електрику на четвертому поверсі, потім – на кухнях по всіх поверхах. А далі – взагалі в усій будівлі.

Прийшов, кажу, вам електрика треба? Так і застряг, – згадує Олександр. – Колись давно робив ремонти. Потім перестав. До війни мав свою івентагенцію в Києві, було багато планів на цей рік. З початком війни все рухнуло. Сьогодні є план доробити цей садочок. Закінчу цей об’єкт, то підемо на Макухи. Далі не знаю. Чи тут буду, чи поїду додому або ж на деокуповані території – відновлювати.

З будови до зали суду

У сусідній кімнаті ставить перестінки Станіслав Абакумов – адвокат з Миколаєва. Коли прийшов волонтерити, вмів лише розетки ставити. Тепер, каже, може робити будь-що. Поки волонтерив, закінчив курси на зварювальника, отримав категорію С з водіння.

На Бандери працює зранку й до ночі. А оскільки тут і живе, то приходить найпершим, аби все відчинити, а в кінці робочого дня – зачинити. Він з дружиною та дітьми – зареєстрований на поселення, коли роботи будуть вже завершені. Поки він трудиться у бригаді, діти – в школі, дружина працює дистанційно.

Станіслав Абакумов - адвокат з Миколаєва
Станіслав закінчив курси на зварювальника та отримав категорію С з водіння

Роботу адвокатом Станіслав Абакумов теж не полишив. Працює онлайн у перервах між ремонтами.

У мене бувають судові засідання онлайн. То я вже навіть синю робу не знімаю. Нормально. Вік технологій, – усміхається Станіслав. – Із вечора готуюся. Якщо в мене судове засідання, то роблю перерву. Знаходжу тихе місце, де не чути гуркіт і перфоратор, сідаю та й працюю.

Під офісом ініціативи – труби від демонтованого опалення. В команді ще вирішують, що з ними зроблять. Усе, що можна, намагаються використати повторно. З придатної після демонтажу цегли роблять перестінки. З деяких труб зварили будівельні козли. Інші спробують перетворити на спортивні турніки для просторів довкола. Також зберігають меблі, плитку та світильники, аби згодом знайти їм застосування.

Читайте також: 

Херсон – у Франківську: про хаб, деокупацію та кавуни

Територію довкола садка планували разом із дітьми, які ходять на заняття в «Карітас», їхніми батьками та майбутніми мешканцями будівлі.

З різних боків будівлі простір добре поділений, тому можна в одному робити щось для спокійного відпочинку, а в іншому – щось активне для дітей та дорослих. Плюс є класний сад, можна робити городики чи парник. Якщо попіклуватися про простір, то тут можна буде проводити час, а не лише проживати в будівлі, – каже комунікаційниця Оксана Городівська.

Допомагають усі

Перший об’єкт «Ко-Хати» – гуртожиток ІФНТУНГ, ремонтували за пожертви небайдужих. З матеріалами, меблями та всім необхідним допомагали місцеві бізнеси. Все в сумі обійшлося в 35 тисяч євро. Сюди заселили переважно людей із Харківської та Луганської областей.

гуртожиток нині на балансі університету нафти і газу
Першим відремонтованим гуртожитком опікується університет нафти і газу

Ще на три об’єкти проєкт отримав грантові гроші. Водночас вони – складніші, бо потребують значно більших зусиль і капітальних видатків. За словами співзасновниці платформи Metalab та ініціативи «Ко-Хати», архітекторки Анни Пашинської, облаштування помешкань обходиться в середньому в 1000 доларів на одну людину.

Вартість реконструкції метру квадратного дуже різна, залежно від стану будівлі. Наприклад, у Кам’янці-Подільському треба робити опалення, воду, каналізацію, електрику, міняти вікна. Є питання щодо ремонту зовнішньої каналізації, не вистачає одного трансформатора. Питань багато, від цього і ціна за метр квадратний зросте. Але будівлю варто робити, бо там зможе жити близько 250 людей, – говорить Пашинська.

Наразі в роботі три об’єкти, два з яких – колишній дитсадок і готель на Макухи у Франківську, здадуть до кінця року.

Роботи в гуртожитку на Хмельниччині лише розпочалися. Взимку ініціатива також планує робити невеликі покращення у тих гуртожитках, де вже живуть люди, але там немає нормальних душів, санвузлів, кухонь.

Реконструкцію дитсадка на Бандери роблять за підтримки проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI III), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Міжнародної організації з міграції. З фінансуванням двох інших об’єктів допомогла ГО «Інша освіта».

Житло для ВПО новини Івано-Франківська
До кінця року планують закінчити і готель на Макухи

Співзасновниця «Іншої освіти» Альона Каравай розповідає, що гроші на ремонт вдалось залучити в німецькому федеральному Міністерстві економічної співпраці та розвитку у партнерстві з гуманітарною організацією Sign of hope.

Ми приєднались до проєкту з реконструкції притулків в Івано-Франківську та Кам’янці-Подільському. На готель у Франківську залучили від німецьких донорів 169 500 євро, а для реконструкції гуртожитку в Зіньківцях Кам’янець-Подільського району – 395 500 євро, – говорить Альона Каравай. – Переговори щодо фінансування велись із квітня, а кошти надійшли наприкінці літа. Окрім цього, підтримуємо чотири прихистки в Івано-Франківську та Тернополі.

Проєкту «Ко-Хати» також допомагають друзі, які віддають частину або й усі зароблені гроші від своїх благодійних ініціатив. А недавно на гаражному розпродажі продали кераміки з гончарної майстерні платформи Metalab на 16000 грн.

Масштабування й розвиток

Зараз, коли я зупиняюся і дивлюся на ці три будови, то розумію, що ми вже як будівельна фірма, – жартує Анна Пашинська. – Ми навіть позбирали власні бригади з-поміж тих ВПО, які постійно до нас ходили. Наприклад, на Бандери в нас бригада з восьми людей, які починали у проєкті як волонтери. Набираємо бригаду в Кам’янці. В головну команду теж взяли вісім волонтерів.

До ініціативи стараються залучати й тих переселенців, які згодом отримають житло. Адже так зростає і цінність виконаної роботи.

Відновлення гуртожитку у Кам‘янці
Гуртожиток у Кам‘янці Подільському пустував 20 років

Будь-який вид залучення руками чи грошима – це про повагу до того простору та сталість – бо, коли ти долучився, то і сприймаєш це як своє. Для нас це дуже важливо, – каже Анна Пашинська. – Багато є людей рукастих і класних, яким треба хоча б субсидійовану ціну на житло, бо зняти навіть поганеньку квартиру зараз дорого. Ми беремо в будівельні бригади приїжджих чоловіків, намагаємося створювати робочі місця та співпрацювати з місцевими виробниками.

Також у гуртожитку в Кам’янці вдалося залучити учнів місцевого ПТУ, якому і належить будівля.

Їхні студенти ходять щодня до нас на практику – дві групи з двома майстрами. Хлопці працьовиті. Я їм купую печиво, їжу, розвожу додому. Вони щасливі, – розповідає Тетяна Пашинська, яка в проєкті працює з ВПО, дизайном, поселеннями, швидким фінансуванням.

– Цей гуртожиток пустував 20 років. Там велика територія. Я мрію заселити туди аграрно спрямованих переселенців. Наприклад, є фірма зі Скадовська, яка переїхала до Кам’янця з 40 козами. І можна було б запустити там ще виготовлення локального продукту. Тоді люди отримали б одночасно і житло, і роботу. Людям це потрібно.

Читайте також: 

Музика з окопу. Як «Лемко» з Франківська підтримує бойовий дух на передовій

З лютого Прикарпаття прийняло 140 тисяч ВПО. Понад тисячу з них досі проживають у закладах освіти і критично потребують житла. У серпні інвестиційний комітет НЕФКО схвалив фінансування проєкту з облаштування житла для ВПО у Франківську на 2,2 млн євро. Депутати міськради вже погодили реконструкцію за ці гроші ще одного гуртожитку ІФНТУНГ та гуртожитку ліцею імені Чорновола. Роботи вистачить на всіх.

Авторка: Ольга Суровська

Цей матеріал створено завдяки  ГО «Інтерньюз-Україна» у межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн видання «Репортер» і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США та IREX.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Івано-Франкове_1
HAMLET_46
89552344_10213801457785618_7411336836594794496_n
ОСТАННІ НОВИНИ
воїни
Прикарпаття втратило 2 захисників: Василя Шевчука та Тараса Гнатюка
тернопіль
На Тернопільщині отримав підозру весь склад ВЛК за майже 1000 неправдивих висновків
військовий
На Львівщині стався вибух біля РТЦК та СП, поранений військовий
розмалювали машину
У Франківську пошкодили автомобіль місцевого активіста
гроші
У Косові вимагають стягнути у підприємця майже 50 тисяч гривень боргу за оренду комунального майна
травмований
На Прикарпатті рятувальники допомогли чоловіку, який травмувався
допомога
Майже 200 тисяч євро допомоги отримали медичні заклади Прикарпаття від чеських партнерів
пограбування
Поблизу Львова прикарпатець пограбував перехожого
рятувальник року
Президент нагородив прикарпатців за порятунок чотирьох дітей, які провалилися під кригу в Коломиї
7 клас
Вісім правил правопису з програми сьомого класу, які плутають усі
ріг тура
На Прикарпатті під час розкопок знайшли ріг древнього тура
на щиті 4
В Україну повернули тіла 252 загиблих українців, зокрема військових
Прокрутка до верху