«Його звати Даниїл. Він уже підліток. Уперше прийшов до нас на екскурсію майже відразу після відкриття, яке відбулося 21 вересня 2016 року. Його давно цікавила техніка, роботи й комп’ютери. У нас він побачив багато чого такого, про що думав та мріяв. Відтак він пішов на курси з робототехніки.
У травні 2019 року він став призером Івано-Франківського міського конкурсу стартапів. Його ідея про парасольку з підсвіткою на акумуляторі в ручці вразила усіх членів журі, серед яких був і я. Легка невимушена мова, простота та походження ідеї (її підказала рідна бабуся) – це було вражаюче. Перемога була заслуженою. Мало хто вірить, але я не знав, що він наш вихованець, хоч це дійсно так, пише Репортер.
Тепер у нас навчається його рідна сестра Злата і мріє зробити собаку-поводиря для сліпих людей. Не знаю, яке майбутнє чекає на цих та багатьох інших талановитих молодих людей, які пройшли через «Нову Енергію». Не знаю навіть, яке майбутнє чекає на саму «Нову Енергію». Але за ці п’ять років ми точно прислужилися до зміни свідомості багатьох наших відвідувачів. Зміна свідомості однієї дитини, може, не змінить світ, але для цієї дитини світ назавжди зміниться».
Читайте: Максим Карпаш: Міст з нами
Це частинка моєї короткої промови на заходах, присвячених п’ятій річниці від заснування Наукового містечка «Нова Енергія». Як лідируючий співзасновник, мав нагоду виступити із такою вітальною промовою.
Також, у свій промові згадав про команду, що зросла у кілька разів і сильно помолодшала, про відвідувачів, кількість яких за ці п’ять років досягла третини населення Івано-Франківська. Сипав цифрами та епітетами, вихваляючи нашу ініціативу…
Далі були виступи запрошених партнерів, а також тих, кого ми хотіли б партнерами бачити. Практично кожен згадав про свій досвід, пов’язаний з «Новою Енергією», а це є незаперечним свідченням того, що позитивні сліди нашої ініціативи існують. І це дійсно тішить.
Оглядаючись назад, до ідей, що слугували підґрунтям для заснування ініціативи, сподіваюсь, ми не зійшли зі шляху. Через пробудження у наших відвідувачів інтересу до знань, науки та технологій ми маємо на меті зростити нових інноваторів, доповнити та допомогти шкільній освіті. Особливо у часи пандемії, коли бракує прямого контакту учнів з лабораторним обладнанням.
Читайте: Максим Карпаш: Про кліматичну нерівність
Коли ми показуємо розряд блискавки довжиною понад метр з піковою напругою близько мільйона вольт у резонансі, можна одразу розкрити цілі пласти із курсу фізики та новітніх технологій. Відвідувачів неможливо відірвати від простої пісочниці з доданою реальністю – так можна познайомитись з топографією, комп’ютерним баченням та багато чим іншим. І так можна говорити про кожен із майже 30 експонатів.
До слова, на свою річницю ми додали кілька нових. Уже бачу, що відвідувачам найбільше подобається дзеркальна кімната «Да Вінчі». Маємо плани для розвитку далі. За своєю суттю ми створили нову нетипову туристичну атракцію у місті, що, сподіваюсь, дозволятиме туристам сприймати наше місто не лише як трамплін у напрямку Карпат.
Можу констатувати, що за ці роки нам з командою вдалося створити відкриту екосистему у сфері освіти та інновацій, яка працює на користь міста та України, а також реалізовує гасло, приведене в назві колонки.
Comments are closed.