Літній туристичний сезон на Прикарпатті якраз у розпалі. Точної статистики, скільки людей цього літа вже відвідали наші гори, поки немає. Але очевидно, що туристів щороку більшає. І це добре, бо місцеві мешканці – власники садиб, готелів, ресторацій та інші представники туристичної інфраструктури – отримують можливість заробити. Втім, нам ще є куди рости, пише «Репортер».
Один магніт на область
Торік президент Володимир Зеленський анонсував грандіозний проєкт – «Туристичні магніти України». Планувалося, що у кожній області визначать кілька об’єктів туризму, які є привабливими для інвесторів, готельєрів і рестораторів. А держава, у свою чергу, подбає про розвиток інфраструктури цих об’єктів.
«Мається на увазі, що ми вибираємо один центральний об’єкт, 25 – відповідно з регіонами країни, і зосереджуємося на них. Це не тільки гроші, які ми будемо вкладати і допомагати знаходити. Це інфраструктура цього магніту, його відновлення, його імідж за кордоном, його рекламування», – говорив тоді Зеленський.
Одразу після оголошення цієї президентської ініціативи в усіх регіонах взялися шукати згадані атракції. Кожна область жваво звітувала про перелік магнітів. І що найцікавіше: ніяких магнітів насправді шукати не треба. Усі магніти в кожному регіоні вже давно відомі.
Втім, управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА подало на розгляд Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) вісім об’єктів:
- Національний заповідник «Давній Галич»,
- Музей «Писанка» та Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського,
- Яремчанщина (Карпатський НПП, гора Говерла, споруда астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Попіван, ТК «Буковель», Екотуристичний візит-центр Карпатського НПП),
- Карпатський трамвай та Центр спадщини Вигодської вузькоколійки,
- Дністровський каньйон (сплави Дністром, екскурсії до Раковецького й Чернелицького замків, села Одаїв та Ісаків – майданчики для занять дельта- та парапланеризмом),
- Гошівський монастир (міжнародний фестиваль «Дзвони Ясної гори єднають усіх»),
- Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Довбуша»,
- «Центр карпатської культури» – багатофункціональний культурно-креативний хаб у Косові.
Але, незважаючи на об’ємні пропозиції, ДАРТ вирішив визначити туристичним магнітом Прикарпаття місто Коломию. Всі втішилися і стали чекати на обіцяні гроші. І навіть отримали з державного фонду регіонального розвитку 6 млн грн на ремонт музею «Писанка». Але на цьому все закінчилося, принаймні поки що.
Концепція змінюється
Те, що в розвиток туристичної Коломиї ніхто не планує вкладати ресурси, стало зрозуміло, коли мова зайшла про розробку концепції Державної цільової програми розвитку галузі туризму «Мандруй Україною». Облдержадміністраціям запропонували подати пропозиції до програми, орієнтуючись на різні заходи, проєкти, локації, не прив’язуючись до того самого магніту.
До програми прикарпатські чиновники запропонували включити:
- заходи щодо проведення реставраційно-ремонтних робіт вежі ратуші у Коломиї,
- реконструкцію будівлі «Центр карпатської культури» у Косові,
- розвиток території туристично-мистецького екологічного простору «Маєток Святого Миколая» на базі НПП «Гуцульщина»,
- створення мережі маршрутів «Карпатський соляний шлях»,
- створення мережі глемпів (облаштовані наметові містечка – авт.) у Дністровському каньйоні,
- будівництво еколого-освітнього візит-центру Дністровського регіонального ландшафтного парку.
Наразі невідомо, які з перелічених заходів ДАРТ включить у держпрограму і на яке фінансування може розраховувати область. Потрібно понад 60 млн грн.
«Держпрограма, якщо вона буде прийнята вчасно, стане одним із фінансових інструментів реалізації заходів, – пояснює начальник обласного відділу туризму Віталій Передерко. – Бо ми, в рамках обласної програми розвитку туризму, вже працюємо над окремими проєктами. Крім того, представники територіальних громад вишукують кошти з інших джерел – гранти, Держфонд регіонального розвитку, конкурс секторальної підтримки проєктів регіонального розвитку, конкурс ініціатив місцевих карпатських громад, конкурс проєктів органів місцевого самоврядування обласної ради».
Разом з тим, управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА почало працювати над проєктом Регіональної цільової програми розвитку туризму Івано-Франківської області на 2022-2027 роки.
«В обласну програму закладаємо насамперед кошти на великі інфраструктурні проєкти. Зокрема, й на підтримку локацій-магнітів, – говорить Передерко. – Попередньо орієнтуємось на 800 тис грн, які щороку, за погодженням депутатів облради, плануємо виділяти з обласного бюджету. Але цифри ще можуть змінитись, бо ж програма на етапі розробки, до 10 серпня збираємо пропозиції».
Тобто, якщо ДАРТ схвалить пропозиції, то трохи грошей на розвиток туризму нам перепаде в наступному році. Але це не точно. Тим більше, замість програми «Мандруй Україною» можуть придумати щось іще. Тоді доведеться складати ще один список об’єктів, які потребують державного фінансування. І так може тривати вічно.
Єдине, на що нині точно може розраховувати область, так це на фінансування Галицького замку, який відновлять у рамках президентської програми «Велика реставрація». Загальний кошторис проєкту – 40 млн грн. Цьогоріч мають освоїти 15 млн грн.
Також нещодавно уряд виділив 6 млн грн на будівництво культурно-мистецького центру «Дзбан» у селі Старий Косів.
Надуспішний сезон
Всупереч усім негараздам, сьогодні відділ туризму звітує про успішний зимовий і літній сезони. Мовляв, за пів року туристичний збір Івано-Франківської області склав 5,1 млн грн. Це на 92 % річного показника 2020 року, який, нагадаємо, майже весь пройшов у жорсткому карантині.
Найбільші надходження зафіксовані у Поляницькій (3,6 млн грн), Івано-Франківській (616 тис грн), Яремчанській (313 тис грн), Ворохтянській (230 тис грн) та Вигодській (57 тис грн) громадах.
Скоріш за все, це пов’язано з тим, що через пандемію кордони були закриті, тож, окрім славнозвісного «Буковелю», людям більше нікуди було їхати. Але точної статистики щодо того, звідки приїжджають туристи та скільки днів у середньому триває їхній відпочинок, немає. Востаннє таке дослідження робили у 2018 році. Тоді центр соціологічних досліджень Прикарпатського національного університету з’ясував, що найбільше люду до нас приїжджає з Києва. А частка іноземців становить лише 10 % – це поляки, молдовани, румуни, чехи та, як це не сумно, росіяни.
«Особливість цього літа – багато іноземних туристів з арабських країн, для яких в Україні діє безвіз. – говорить Віталій Передерко. – Приїжджають як самостійно, орендуючи авто у Києві чи Львові, так і у складі організованих нашими туроператорами груп. Мандрівники просто у захваті від нашої природи, лісів, клімату, водних ресурсів. Найбільше зараз відвідувачів на Буковелі».
Та з кожним новим авіарейсом із Саудівської Аравії з’являється все більше елементарних питань, на які в нас раніше просто не звертали уваги. Найпростіший приклад – відсутність написів хоча б англійською, не кажучи про арабську. Також у наших ресторанах бракує страв халяльної кухні. Мовчимо вже про елементарну культуру та етику у ставленні до іноземців.
Блогери допоможуть
Як не крути, а прикарпатський туризм поки що розрахований більше на внутрішнього споживача. Попри всі потуги влади, сьогодні важко уявити, наприклад, німця чи англійця, у якого раптово виникло бажання відпочити на Прикарпатті. Та й де йому взяти інформацію про туристичні магніти: куди їхати, що подивитися, де зупинитися? Не буде ж він спеціально заходити на сайт «Івано-Франківщина туристична». Щоправда, є ще рекламні промо-ролики.
«Недавно ми організовували супровід Яремчанщиною знімальної групи авіакомпанії Flynas з Саудівської Аравії. Маркетологи готують ролик для їхнього ринку», – повідомив Віталій Передерко.
Також у червні презентували фільм тревел-блогерки Валерії Микульської про подорож Івано-Франківською областю. Та якщо іноземець його перегляне, нічого не зрозуміє. Бо субтитрів англійською немає. Але обіцяють, що будуть – у наступному році.
А взагалі, залучати до промоції тревел-блогерів – ідея хороша. Її підхопила «Туристична асоціація Івано-Франківщини». В рамках проєкту «52 стилі життя в Карпатах: відродження традиційних культур праці», восени асоціація спільно з відділом туризму організує для тревел-блогерів безкоштовний промотур. Подорож триватиме п’ять днів.
«Блогерів ми запрошуємо для того, щоб вони розповіли про нові вікенди в Карпатах своїй аудиторії, – розповіла координаторка проєкту Марія Жукевич. – Наразі в нас є 10 заявок. Втім, у тур ми плануємо запросити не більше п’яти блогерів. Тобто, оберемо найкращих. Основними критеріями у відборі для нас стануть тематика блогу, його охоплення, кількість підписників, географія. Тур розпочнеться в перший-другий тиждень вересня, тому реєстрація триватиме орієнтовано до кінця серпня».
Блогерам покажуть локальні осередки, сімейні підряди чи окремих людей, що займаються традиційним сільським господарством, виробництвом автентичної їжі та ремісництвом, переважно у віддалених сільських районах. У підсумку мають бути створені інтерпретаційні документальні фільми з історіями життя людей – носіїв живої спадщини – пекарів, пастухів, сироварів, майстрів тощо.
Без ЄС поки нікуди
Івано-Франківщина справді є одним із найбільш привабливих та популярних туристично-рекреаційних регіонів України. На сьогодні в області функціонують понад 500 туристично-рекреаційних закладів загалом на 20 тис місць. Послуги розміщення також надають близько 800 садиб сільського зеленого туризму. Зареєстровані понад 200 суб’єктів туристичної діяльності, з них 38 мають туроператорську ліцензію. Працюють десять туристично-інформаційних центрів.
Втім, на сьогодні туристичний бізнес регіону практично позбавлений доступу до фінансових ресурсів, які б забезпечували його подальший розвиток. Йдеться передовсім про кредитування під прийнятні відсотки.
Ще одне «гальмо» – людський фактор. Проблема у розвитку людського потенціалу й готовності до бізнесу. А ще – в дефіциті проєктного менеджменту. Тобто, люди хочуть робити, але не знають, як. До того ж є кадровий голод. Бізнес, особливо у сезон, відчуває нестачу кваліфікованих гідів, адміністраторів, обслуговуючого персоналу – особливо із знанням іноземних мов.
А все, що було зроблено доброго в останні роки, це фактично заслуга Євросоюзу та активних людей, які писали грантові проєкти, вигравали їх та реалізовували. Якби не донорські кошти, в нас би не було екотуристичного візит-центру в Яремче, центру спадщини Вигодської вузькоколійки у Вигоді, візит-центрів у Галичі та Ільцях. В нас не з’явилися б нові туристичні маршрути, як, наприклад, «Карпатські медові стежки» чи «Дорога смаку Прикарпаття». Навіть того самого проєкту «52 способи життя в Карпатах», який зараз планують просувати, не було б без підтримки ЄС.
Звісно, можна без кінця перелічувати туристичні магніти Прикарпаття. Їх справді є багато. Та біда в тім, що до будь-якого туроб’єкту ще треба доїхати. Бажано нормальною дорогою. І бажано із зрозумілою навігацією українською та англійською мовами. А на самій локації туристів має чекати нормальна інфраструктура: готелі, мотелі, кафе, ресторани, бістро. Ну і бажано, щоб хоча пару офіціантів чи адміністраторів знали англійську. Сувенірна крамничка щоб там була. Щоб були екскурсійні програми. Ну і, зрештою, щоб люди почувалися там безпечно. Натомість, у нас є туристичні «магніти», де нема навіть біотуалету.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.