Багато батьків жаліються, що школа заганяє в рамки. Для тих, кого це не влаштовує, є альтернативні методи. «Гоумскулінг» (домашнє навчання) нині набирає прихильників. Один із прикладів – «Невгамовні», франківський простір сімейної освіти, пише “Репортер”.
Без ґаджетів та оцінок
Уроки у «Невгамовних» відбуваються в орендованому двоповерховому будинку в Угринові. Всередині – сучасна кухня, класи, обладнані дошками та окремими партами. Дітей сюди привозять батьки і найнятий автобус.
Простір працює другий рік. Зараз тут вчаться 16 хлопців і дівчат від 6 до 10 років, загалом три класи. А починалося все з трьох мам, які вирішили навчати своїх дітей вдома. Щоб не ізолювати їх від однолітків, організували простір сімейної освіти. Зараз п’ять матерів навчають дітей тому, в чому сильні самі. Ірина Кушнір – мама двох учнів і педагог за фахом – відповідає за навчальний процес і веде уроки англійської.
Читайте Кривдник або жертва. Чи зможе новий закон зупинити булінг у школах
«У нас є обов’язкові предмети: письмо, читання, математика, англійська мова. А є додаткові, які можуть змінюватися, – розповідає Ірина. – Наприклад, раніше діти мали курс ліплення з глини, тепер грають у шахи. Три дні на тиждень на перервах розмовляють з учителем англійською. Ходять на плавання, займаються театром, співами. Минулого року був курс кулінарії: вивчали кухні народів світу, продукти, вчилися готувати».
Дітей не змушують робити те, до чого у них не лежить душа, але слідкують, щоб не лінувалися. На день є 4-5 уроків, перекус і обід. Ґаджети заборонені: на перервах діти граються одне з одним, а не з телефоном.
«Я не хочу, щоб мій син приходив додому і цікавився лише комп’ютерними іграми. Хочу, щоб у нього були інші цінності, – каже Ірина Кушнір. – Тут діти придумують якісь досліди на вулиці, якщо хочуть – сидять на дереві й читають книжку. Щодня у них є 1,5 години великої перерви, щоб погуляти надворі».
Батькам доводиться жертвувати не тільки своїм часом, а й щомісяця платити за комуналку, харчування та оренду будинку. Скидаються батьки всіх дітей, які навчаються у школі, сума покриває лише витрати, – вчителі заробітку не мають. Скільки платять, говорити не хочуть, але у 1000 грн з людини не вкладаються точно. Зате, кажуть, те, що їхні діти із задоволенням йдуть вчитися, варте витрат.
Читайте Діти стають добрішими? Як у франківських школах впроваджують інклюзивну освіту
«У «Невгамовних» чують дітей і дають їм право вибору, – говорить мама восьмирічної Насті Марія Маркова. – Діти вчаться не закриватися від оточення, розповідати, що їх хвилює. І головне – хочуть ходити до школи. Основним аргументом моєї знайомої, яка рекомендувала мені «Невгамовних», було те, що її дитина відмовилася від поїздки на море, щоб не пропускати уроки».
«Звичайна школа забирає багато часу на уроки й домашні завдання, хоч той матеріал можна засвоїти значно швидше. До того ж, там дитина вчиться, щоб отримати оцінку, а це – суб’єктивна мотивація, – пояснює Ірина Кушнір. – Ми ж не ставимо балів, але завжди пояснюємо, що вийшло добре, а що треба виправити. Також раз на тиждень робимо збори, разом із дітьми, де обговорюємо всі неприємні ситуації, приймаємо спільні рішення».
Багато уваги тут приділяють творчості. Діти й батьки-вчителі організовують вистави, наприклад, нині готують вертеп. Задіюють усіх: хто не любить виступати і співати, той допомагає шити костюми – їх майструють власноруч, а не беруть на прокат.
Домашні завдання розвивають креативність, наприклад, підготувати інформацію про якусь птаху і розповісти іншим. А ще вчителі не обмежені часовими рамками, як у школі. Хоч і є розпорядок дня, та його можна корегувати.
Проте, організувати альтернативне навчання виявилося непросто. Директори кількох франківських шкіл, каже Ірина Кушнір, відмовилися оформити дітей на екстернат.
Читайте Фрукти на голові, а не в тарілці. Чим годують у франківських школах?
У департамент освіти взагалі не зверталися, мовляв, уже мають неприємний досвід спілкування з тамтешніми чиновниками. Зв’язалися зі школою у Львові, яка не перший рік працює з учнями на екстернаті. Тепер щорічну атестацію «Невгамовні» проходять там.
Для альтернативи потрібні причини
За законом, крім звичайної школи, дитина може бути на дистанційному, індивідуальному навчанні чи екстернаті. Але всі альтернативні способи вимагають обов’язкової атестації у кінці навчального року.
Для індивідуальної форми потрібне обґрунтування: стан здоров’я, надто мала кількість дітей у класі (таке буває в селах), чи перебування в зонах збройного конфлікту або природної катастрофи. У Франківську на індивідуальному навчанні перебуває 84 дитини, з них 66 мають інвалідність.
«Практично всі діти у Франківську, які навчаються на індивідуальному, мають проблеми зі здоров’ям, інших причин у нас немає. Батьки звертаються в школу з довідкою від лікаря. Далі школа подає клопотання в департамент, – каже Наталія Микула, заступник директора департаменту освіти і науки міськради. – Тоді до учня щодня приходить один вчитель у початковій школі, а потім – вчителі з кожного предмета, передбаченого програмою. На кожен клас є закріплена кількість годин і знання, які має мати учень».
Екстернат дають тим, хто випереджає шкільну програму, мешкає чи навчається за кордоном. Для дистанційного особливі причини не потрібні, треба лише знайти заклад з відповідною акредитацією та оплатити навчання на відстані. На екстернаті у Франківську нині є 48 учнів, на дистанційному – нікого.
«На екстернаті у нас переважно навчаються діти, які ходили до школи за кордоном і хочуть здобути середню освіту в Україні, або вже дорослі люди, що свого часу не завершили навчання, – говорить Наталія Микула. – Також на екстернат можуть перевести дитину, яка дуже добре справляється з програмою і хоче швидше закінчити школу».
Щоб перевести дитину на альтернативну форму, спершу треба звернутися з заявою та обґрунтуванням до директора школи. Тоді вже навчальний заклад звертається в департамент освіти і науки, де вирішують, чи достатньо підстав для екстернату. Якщо директор відмовляється розглядати заяву батьків, як у випадку з «Невгамовними», Наталія Микула закликає звертатись у департамент освіти.
