Якось моя свекруха категорично та з осудом заявила: «Не можна заціловувати дитину!». Чому вона це сказала? Тому що я обіймаю і цілую свого малюка стільки, скільки він і я цього хочемо. А вона так не робила.
І, можливо, я пропустила б це повз вуха і не надала цій фразі ніякого значення, якщо б мене не осяяло: «Так само думає не тільки вона! Так само думають й інші бабусі, і вони обов’язково розкажуть це своїм донькам, і вони теж не зацілують своїх дітей! І виросте цілий світ «незацілованих дорослих». І житимуть вони поряд із нами, не розуміючи, чому в деяких людей у житті все виходить так просто і легко, а для деяких – складно і неможливо.
Чому важливо обіймати дитину у віці до року?
Після народження дитина швидко вивчає світ. До року мама для малюка – цілий всесвіт. У цей період і закладаються перші переконання і уявлення про світ. Якщо дитині ситно, тепло і затишно, якщо вона відчуває захищеність, якщо мама обіймає, відгукується на дитячі прохання і плач, це формує у дитини такі переконання: «Всесвіт добрий до мене, у мене завжди є все, що мені потрібно, світ прекрасний!».
До теми. Як навчити дитину мислити «на мільйон»: поради франківського НЛП-тренера
Якщо ж дитині доводиться відчувати дискомфорт, біль або страх, якщо ніхто її не захищає, коли вона просить – не обіймає і не заспокоює, то формується інше переконання: «Світ небезпечний, я незахищений».
А далі спрацьовує правило: «Світ такий, яким ми у нього віримо» або, як сказала американська письменниця Луїза Хей: «Те, у що ми вибираємо вірити, стає правдою для нас».
Ці перші переконання, практично вшиті в нас, у глибини нашого мозку, тому їх дуже складно змінити. Щоб мати ресурсні переконання, які допоможуть легше сприймати світ, можна звернутися до психологів, НЛП-майстрів та інших фахівців, щоб вони допомогли виправити існуючі. Але, найкращий спосіб – це виховати дитину з переконаннями, що світ прекрасний, які підтримуватимуть усе життя.
Чому важливо обіймати дитину після року?
Дитина, яка виросла в необмеженій любові, в якої було безліч обіймів і поцілунків, сприймає любов як норму. І ці установки залишаться з дитиною назавжди. Все її подальше життя буде підтвердженням того, що це норма!
Для прикладу: дівчинці, яка виросла з такими установками, буде легко обійняти інших людей – в знак подяки, друга, подругу, і не відчувати при цьому дискомфорту.
До теми. Як використовувати образу – інструкція до застосування.
Зацілований хлопчик легко і не червоніючи зможе сказати про свої почуття, не боятися бути недочутим чи незрозумілим, легко скаже подружці: «Ти класна, давай я тебе обійму». Адже обійми для нього – це норма, а обіймати інших – не соромно.
Висновок: У «зацілованих» дітей в дорослому житті завжди є вибір: хочу обіймаю, не хочу – не обіймаю, а у «незацілованих» (сюди ж я маю на увазі і «недообійманих» і «недолюблених» дітей) цього вибору нема: хочу чи не хочу, а все одно не зможу обійняти через власну закритість.
Тож цілуйте та обіймайте своїх дітей, адже за вас цього ніхто не зробить!
сертифікований практик інституту сучасного НЛП, тренер,
Юлія Карева
Comments are closed.