Якось моя свекруха категорично та з осудом заявила: «Не можна заціловувати дитину!». Чому вона це сказала? Тому що я обіймаю і цілую свого малюка стільки, скільки він і я цього хочемо. А вона так не робила.
І, можливо, я пропустила б це повз вуха і не надала цій фразі ніякого значення, якщо б мене не осяяло: «Так само думає не тільки вона! Так само думають й інші бабусі, і вони обов’язково розкажуть це своїм донькам, і вони теж не зацілують своїх дітей! І виросте цілий світ «незацілованих дорослих». І житимуть вони поряд із нами, не розуміючи, чому в деяких людей у житті все виходить так просто і легко, а для деяких – складно і неможливо.
Чому важливо обіймати дитину у віці до року?
Після народження дитина швидко вивчає світ. До року мама для малюка – цілий всесвіт. У цей період і закладаються перші переконання і уявлення про світ. Якщо дитині ситно, тепло і затишно, якщо вона відчуває захищеність, якщо мама обіймає, відгукується на дитячі прохання і плач, це формує у дитини такі переконання: «Всесвіт добрий до мене, у мене завжди є все, що мені потрібно, світ прекрасний!».
До теми. Як навчити дитину мислити «на мільйон»: поради франківського НЛП-тренера
Якщо ж дитині доводиться відчувати дискомфорт, біль або страх, якщо ніхто її не захищає, коли вона просить – не обіймає і не заспокоює, то формується інше переконання: «Світ небезпечний, я незахищений».
А далі спрацьовує правило: «Світ такий, яким ми у нього віримо» або, як сказала американська письменниця Луїза Хей: «Те, у що ми вибираємо вірити, стає правдою для нас».
Ці перші переконання, практично вшиті в нас, у глибини нашого мозку, тому їх дуже складно змінити. Щоб мати ресурсні переконання, які допоможуть легше сприймати світ, можна звернутися до психологів, НЛП-майстрів та інших фахівців, щоб вони допомогли виправити існуючі. Але, найкращий спосіб – це виховати дитину з переконаннями, що світ прекрасний, які підтримуватимуть усе життя.
Чому важливо обіймати дитину після року?
Дитина, яка виросла в необмеженій любові, в якої було безліч обіймів і поцілунків, сприймає любов як норму. І ці установки залишаться з дитиною назавжди. Все її подальше життя буде підтвердженням того, що це норма!
Для прикладу: дівчинці, яка виросла з такими установками, буде легко обійняти інших людей – в знак подяки, друга, подругу, і не відчувати при цьому дискомфорту.
До теми. Як використовувати образу – інструкція до застосування.
Зацілований хлопчик легко і не червоніючи зможе сказати про свої почуття, не боятися бути недочутим чи незрозумілим, легко скаже подружці: «Ти класна, давай я тебе обійму». Адже обійми для нього – це норма, а обіймати інших – не соромно.
Висновок: У «зацілованих» дітей в дорослому житті завжди є вибір: хочу обіймаю, не хочу – не обіймаю, а у «незацілованих» (сюди ж я маю на увазі і «недообійманих» і «недолюблених» дітей) цього вибору нема: хочу чи не хочу, а все одно не зможу обійняти через власну закритість.
Тож цілуйте та обіймайте своїх дітей, адже за вас цього ніхто не зробить!
сертифікований практик інституту сучасного НЛП, тренер,
Юлія Карева
