Надія Романюк з позивним “Карма” — бойова медикиня 1 батальйону (колишнього 75 батальйону) 102 окремої бригади Сил ТрО ЗС України.
Вона народилась у Івано-Франківську, має трьох неповнолітніх дітей. До повномасштабного вторгнення займалася приватним підприємництвом, а у війську служить уже понад два роки. Відзначена нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил, йдеться у дописі Сил територіальної оборони ЗСУ.
Я не вважаю, що війна це не жіноча справа. Кожен з нас може знайти у війську своє місце, і те, що він чи вона можуть робити, і чим допомагати. Особисто мене спонукало долучитись до війська те, що у мене троє дітей, і я хочу, щоб вони жили у вільній, незалежній та процвітаючій Україні, – каже Надія.
Для Надії рішення йти до війська було не випадковим — воно ґрунтувалося на глибокому відчутті відповідальності за майбутнє своїх дітей і своєї країни. Вона переконана, що кожен здатен бути корисним на фронті — незалежно від статі чи досвіду.
Читайте: «Цілитель» з 201 батальйону. Василь Германюк з Верховинщини дбає на фронті про тіло і душу (ВІДЕО)
З переважно чоловічим колективом у мене немає жодних претензій чи проблем. У нас досить гарний та дружній колектив. Я вважаю їх своєю сім’єю, – говорить військова.
За час служби вона відчула справжнє побратимство і підтримку від своїх колег. Її ставлення до бойових товаришів — як до найрідніших людей, адже в умовах війни взаємна довіра й допомога мають вирішальне значення.
Мій водій евакуаційного екіпажу — з Горлівки. Я з Івано-Франківська. Я вірю йому на 100%, я б йому довірила своє життя. Тому будь-які розмови про те, що є проблеми, коли служать люди з різних регіонів — це абсурд, – каже Надія.
