Колись у середмісті стояли чотири муровані храми. Три з них дійшли до наших часів – Катедра (колишній костел єзуїтів), Голуба церква (вірменський костел) і Музей мистецтв Прикарпаття (колегіальний костел). Був іще один – тринітарський. На Старозамковій, 2 стоїть довгий двоповерховий будинок. Це колишній монастир чернечого ордену тринітаріїв, тобто Святої Трійці. Справа до нього примикав великий кам’яний костел, споруджений ще в 1732 році. Що з ним сталося?
Наприкінці XVIII століття австрійці закрили монастир, а у келіях влаштували окружний суд і тюрму. Історик Грибович пише, що храм довго стояв зачинений, і після кількох пожеж його розібрали. Це сталося в середині 1840-х. Збереглися креслення перебудови монастирських будівель, яку робили після руйнування костелу. Вони датовані 1845-1847 роками.
Втім, пожежі не надто нашкодили храму. Він міг би ще довго стояти, якби не заважав одній духовній особі. Мемуарист Болеслав Адам Барановський розповів про справжні причини знесення костелу.
Читайте: Міські легенди. Нюанси «мідного» будинку у Франківську
Тоді українці Станиславова не мали своєї церкви і молились у костелі єзуїтів (катедрі). Богослужіння відбувались по черзі з поляками, оскільки костел призначався для потреб гарнізону і польської шкільної молоді.
У середині 1840-х австрійська влада зібралася передати греко-католицькій громаді міста один із храмів у середмісті. Розглядали два варіанти – єзуїтський або тринітарський костели. До Станиславова прибув державний інженер, який оглянув обидва та прийшов до висновку, що тринітарський для відправ не підходить, бо він аварійний і може завалитись у будь-який момент. Храм почали розбирати, але роботи просувались повільно, адже кирки й ломи не могли пробити міцні стіни із залізною арматурою. Втім, костел таки завалили, але робочі на власних мозолях переконались, що аварійністю там і не пахло. А як же висновок інженера?
Читайте: Легенди Станиславова. Французький привіт з минулого
Тут не обійшлося без українського пароха Станиславова. Крім служби в єзуїтському костелі, він ще здійснював духовну опіку в’язнів у колишньому кляшторі тринітаріїв, за що отримував додаткову платню. Якби тринітарський костел віддали греко-католикам, він би втратив додатковий заробіток, адже в’язнів водили б на загальні богослужіння задарма. Тому він дав хабар інженеру, аби той визнав храм аварійним.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.