Акцент Газета Фото

Війна за базар і забудова. Що ж відбувається з критим ринком у Франківську (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Франківські архітектори на консультативній раді надумали врятувати критий ринок на вулиці Дністровській від тотальної забудови. Зібралися писати орендарям листа, аби ті зупинилися й більше нічого не зводили.

А будують вже третій рік, пише “Репортер“. То що ж змусило архітекторів активізуватися лише тепер і чи буде з того толк?

Що каже слідство

Власник ТОВ «Торговий сервіс» Ігор Халаменда, більше відомий у місті як Бура, орендує приміщення ринку у міської ради з 2011 року. Договір оренди нежитлових приміщень площею 14167 м2 з ним уклали до 31 грудня 2022 року.

Нагадаємо, у жовтні минулого року Халаменда заявив про рейдерське захоплення ТОВ «Торговий сервіс». У державному реєстрі змінився власник підприємства – ринок перейшов до Тамари Казанцевої з Андріївки Донецької області. А саме підприємство змінило місце реєстрації з Франківська на Дніпро.

Нові власники стверджували, що придбали ТОВ «Торговий сервіс» ще в серпні у самого Халаменди, а той все заперечував і вимагав допустити його до офісних приміщень, де досі залишалися речі його фірми.

Поки старі й нові власники з’ясовували, де правда, вони встиг­ли поштовхатися, Халаменду в прямому сенсі облили лайном, а за справу взялася поліція. Нині її ведуть слідчі Головного слідчого управління Нацполіції. За словами секретаря-референта Ігоря Халаменди Світлани Іванової, справа активно просувається. Тож наразі адвокат Тарас Жарський не може нічого коментувати, каже – це таємниця слідства.

Перипетії довкола рейдерства центрального ринку лише недавно затихли. Про них не чув хіба лінивий. Про те, що крапку ще не поставили, нагадує лише банер «Геть Халаменду» на фасаді ринку.

До теми: Базар із присмаком лайна. Хто воює за франківський ринок на Дністровській (ФОТО. ВІДЕО)

Тим часом базар працює без Халаменди, торговці ходять на роботу і платять збори за місця, люди й далі закуповуються, а місто отримує гроші за оренду ринку. Принаймні директор департаменту комунальних ресурсів Ігор Гриненько стверд­жує, що оренда сплачується регулярно. З 2011 року вартість місячної оренди без компослуг з урахуванням індексації зросла з 206 764 грн до 580 516 грн – стільки орендар має заплатити за січень.

А от будівництво нових торгових приміщень, що ведеться ще з 2017 року, поки призупинили. Вже нині його цілком загородили новозведені торгові центри з боку універмагу та молочного павільйону. Залишився незабудованим лише шматок з вулиці Дністровської. І тут франківські архітектори вирішили скористатися моментом і вступитися за приміщення ринку.

Читайте також: Базари старого Станиславова. Як у ХІХ столітті місто стало торговим центром (ФОТО)
Не завадити, а домовитися

Начальник відділу з питань охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради Володимир Ідак – один із ініціаторів такого звернення. Каже, раніше жодних офіційних листів і прохань стосовно ринку до Халаменди не було. Така ініціатива виникла лише тепер, але реалізувати її можна буде вже після завершення слідства, коли нареш­ті визначиться, хто ще два роки орендуватиме приміщення ринку.

«Ми хотіли би говорити вже з реальним виконавцем, який буде закінчувати будівництво. Хочемо хоча б зупинити їх на тих забудовах чи хай би забудували лише частково, щоб принаймні той один фрагмент ринку з Дністровської залишився відкритим і з вулиці читався основний конструктив, – говорить Володимир Ідак. – Я бачив проєкт забудови і мені він не подобається. Ринок – пам’ятка сучасної архітектури з цікавим конструктивом. Він вартує того, щоб його не заблоковувати і зберегти».

Каже, ще у 2007 році сесія обл­ради внесла франківський ринок до списку нововиявлених пам’яток культурної спадщини, які пропонується взяти на облік. Начальник відділу охорони культурної спадщини ОДА Андрій Давидюк займався цим особисто. Його батького Зеновій Давидюк – один із авторів ідеї зробити ринок круглим і без опор. І нині це – один із трьох визначних критих ринків України.

Однак наступним кроком мало б стати занесення ринку до державного реєстру пам’яток і присвоєння йому охоронного номера. А для цього вже треба підготувати облікову документацію, визначити охоронні зони й отримати погодження Мінкульту. За понад 10 років до того так і не дійшло.

«Виходить, вже задекларовано, що ринок є пам’яткою. Але будують вони за межами барабану (будівлі ринку – ред.), – говорить Володимир Ідак. – На руках мають містобудівні умови і обмеження, підписаний проєкт, який не проходив через пам’яткоохоронні структури, бо це – будівництво нового об’єкта. Коли проєкт затверджували, я його не бачив і ніяких вис­новків з цього приводу не давав. Мені особисто він не подобається зовсім, бо через забудову ринок не буде видно з вулиці».

До теми: Центральний ринок у Франківську може бути пам’яткою, та не з нашим щастям

Ідак пояснює, що оскільки охоронних зон критий ринок не має, та й сам він за межами історичного ареалу, то департамент архітектури та його відділ сьогодні не мають юридичних підстав втручатися. Залишається тільки домовлятися.

Кому що

Головний архітектор проєктів НДІ «Діпромісто» Володимир Кочмар готує наукове обґрунтування, чому ринок потрібно зберегти від забудови. Каже, проєкт нових торгових приміщень руйнує ансамбль критого ринку та універмагу «Прикарпаття». До того ж, нарікає на недотримання будівельних норм.

«Площа земельної ділянки не відповідає державним будівельним нормам, як і площа входу, адже один із головних входів критого ринку був зруйнований та забудований, – говорить Володимир Кочмар. – Відсутній також протипожежний розрив між двома будівлями, а проїзди для пожежних машин до критого ринку – забудовані. З розрахунку на 11 000 м2 торгової площі не передбачено достатньо туалетів і місць для авто».

За його словами, комплекс критого ринку з павільйонами можна реконструювати під культурний центр на 3-4 тис відвідувачів. Але для цього необхідно припинити незавершене будівництво нового ринку, зберегти головний вхід до нього та фрагмент фасаду з Дністровської.

Автор проєкту нових торгових приміщень Назар Чулуп натомість переконаний, що забудову вулиці Дністровської потрібно завершити.

«Щодо пропозиції, щоб було видно ринок, то він, на мою думку, не представляє жодної архітектурної цінності, – каже Чулуп. – Нашому місту в центрі такі споруди не характерні. Такими спорудами у свій час спеціально попсували наше місто. Якщо продовжити цю забудову, яка є зараз, то вулиця Дністровська буде набагато симпатичнішою. Це – середньоміщанська європейська архітектура. Таким чином можна зберегти архітектуру нашого міста. Є ще п’ятачок. Якщо його забудувати спорудами такої ж поверховості та ритміки, то наше місто буде виглядати значно краще».

Читайте також: Слідами старого Станиславова. Східний фіртель площі Ринок

Щодо розібраного входу до ринку, який тепер веде у новозбудований торговий центр, Назар Чулуп пояснює, що така інтеграція входу була передбачена проєктом. Тож, коли добудують решту торгових приміщень, то так само інтегрують і другий вхід.

«Пішохідні зв’язки усі залишаться. Більше того, там передбачені ліфти й пандуси, щоб потрапити на ринок могли і маломобільні люди. Усе зроблено по-сучасному», – говорить архітектор.

Нове збудувати дешевше

Ігор Халаменда менш категоричний щодо цінності критого ринку і таки обіцяє його зберегти. Каже, вже є й попередні домовленості з міським головою Русланом Марцінківим.

«Що стосується критого ринку, то я усе своє доросле життя боровся і зараз борюся за збереження цієї унікальної споруди. Минулого року я запрошував європейських фахівців і радився, яким чином його реставрувати. Поради отримав, задачі поставив, – говорить Халаменда. – Дешевше побудувати новий, але я ніколи не йду легким шляхом – я його модернізую та відреставрую. Ми з Русланом Марцінківим погодили чіткі плани. Це і облаштування території навколо ринку, підземні смітники, дитяча зона, відпочинкова зелена територія».

За його словами, модернізація торгових павільйонів триває вже три роки і за цей час вкладено десятки мільйонів гривень. У нових приміщеннях – натуральний камінь, мідний дах, підземний паркінг на 90 авто, кондиціонери, ліфти, ескалатори, енергозберігаючі склопакети, сучасна власна котельня.

«Нині ринок фізично нам не підконтрольний, у людей далі видурюють гроші та кладуть собі у кишеню. Ми з громадою міста втратили чотири місяці, але все швидко надолужимо і виконаємо вчасно, – каже Халаменда. – Мені достовірно відомо, що рейдери мають план на будівництво багатоповерхівки замість критого ринку. І от ця третя, ще не забудована секція, їм потрібна, аби там зробити центральний вхід в елітні бізнес-приміщення. Але за мною правда… І я знаю, що усе стане на свої місця і ми усі свої задуми реалізуємо – центральний ринок отримає нове життя».

Нині усі аргументи і «за» і «проти» більше схожі на спроби виправдатися чи пристосуватися. Бо якщо любиш і цінуєш, то не ховаєш від очей. Та все ж ринок ще можна врятувати. І хай краще рятують хоч якось, ніж просто опускають руки. Втім, братися за це треба було роки чотири тому, коли лише з’явився проєкт забудови чи хоча б тоді, коли почали лити фундаменти.

Авторка: Ольга Суровська

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.