Всупереч четвертому року повномасштабної війни, турбізнес у Карпатах процвітає. Судячи з даних відділу туризму Івано-Франківської ОВА, туристичний збір зростає щороку. Наприклад, у січні-травні 2025 року Франківщина – у трійці лідерів за даними туристичного збору.
Втім, це ще й наслідок інфляції, пише Репортер.
«Басейн при готелі – як необхідність»
Як розповідає начальник відділу туризму Івано-Франківської ОВА Віталій Передерко, найпопулярнішими і надалі залишаються гірські райони: Буковель, Яремче, Ворохта, Верховинщина. А також Косівщина, де є багато розваг для туристів – суботній базар, Центр гуцульського коня, майстер-класи, музеї.
Читайте: Як совєти боялися “гуцуликів”. У Косові відроджують давню породу коней (ФОТО)
Податкові надходження від туристичного бізнесу Івано-Франківської області за перший квартал 2025 становлять 79,4 млн грн (на 7,5% більше, ніж торік за ті самі три місяці). Туристичний збір за 5 місяців – 21,24 млн грн (52%, порівняно з 2024).
Однак цьогоріч збільшення податкових надходжень пояснюється інфляцією, а не зростанням кількості відвідувачів, – пояснює Віталій Передерко. – У нас другий рік поспіль спостерігається зростання розриву між сегментами споживачів туристичних послуг за купівельною спроможністю. Тобто, ринок заможних туристів, незважаючи на ріст цін, зберіг попит, а от ринок умовного «бюджетного туриста» навпаки «просів». Як наслідок, заможні туристи продовжують витрачати на відпочинок стабільно великі кошти, що й відображається на зростанні доходів, а відповідно й податків.
Зростання кількості туристів цьогоріч не очікують. Зокрема, на це впливає дозвіл виїжджати за кордон заброньованим працівникам.
Щодо цін, то найбільше вони зросли у преміумсегменті, повідомляють в Асоціації готельєрів та власників садиб Яремчанщини.
Відкриваються нові великі комплекси замкнутого циклу, де гості можуть отримати послуги і ночівлі, і харчування, і розваг, – каже Віталій Передерко. – Тренд останніх років – ріст кількості закладів із басейнами. Причому не тільки у гірській зоні, а й всюди по області. Басейни при готелях тепер така ж необхідність, як колись ресторани.
Загалом, за словами начальника відділу туризму області, ціни у готелях виросли. Крім інфляції, найперший фактор – це ріст військового збору до 5% для найманих працівників, а також для ФОПів, а їх на ринку туристичних послуг – більшість.
Читайте: Свідки історії. Сім містечок, які можна відвідати з Франківська
Місця ще є
Судячи з популярного сайту бронювання житла Booking, місць у багатьох закладах розміщення на Прикарпатті на липень ще є достатньо. На найдорожчому Буковелі (село Поляниця) ціни, наприклад на вихідні за два тижні, стартують від 1500 грн за дві ночі (двомісний номер) до 56000 (за ціле шале). У Татарові – від 1100 грн на ті ж дати на кімнату на двох до 24000 грн за віллу з басейном.
У Яремче ціни стартують від 1700 за бюджетний двомісний номер і сягають 70000 грн за апартаменти з двома спальнями.
Трохи далі, у менш розпіарених локаціях, наприклад у Верховині, можна зняти двомісний номер за 1400 грн на дві ночі. А за цілу віллу на дві ночі доведеться віддати 15 600 грн – значно менше, ніж у Яремче та Поляниці.
Читайте: Бойківщина – край туризму. На Калущині активісти збирають історію регіону
В історичній Криворівні варіантів житла менше. Двомісний номер делюкс коштуватиме 1500 грн за дві ночі, а цілий будинок для відпочинку – 8600 грн. А у Косові двомісний номер «з видом на гори» вартує 1200 грн на вихідні. За найдорожчий варіант – шале – треба заплатити 10000 грн.
У високогірній Дземброні найдешевший варіант – двомісний номер зі спільним туалетом – коштуватиме 1200 грн на дві ночі. Найдорожчий – вілла з включеним сніданком – коштує 15300 грн на цей самий термін. Є і дешевший варіант – притулок «Смотрич» на полонині Смотрич, до якого ще треба підніматися дві години з села, зате звідси зручно стартувати у походи в гори. Тут ніч проживання коштує 500 грн у будні й 700 грн у вихідні за ліжко у спільному номері.
У Бойківських Карпатах, на Долинщині, теж є варіанти для відпочинку. Бюджетний номер з двома ліжками коштує тут 1200 грн на дві ночі, а цілий будинок для відпочинку – 16000 грн.
Вплив війни на туристичний бізнес
Уже четвертий рік повномасштабна війна впливає на всі сфери життя українців, зокрема й на туристичний бізнес.
Наприклад, з літа 2024 року туристам, які хочуть відвідати місцевість, близьку до кордону, треба отримати дозвіл у прикордонників. Більшість мандрівників і турагентств до цього вже пристосувалися.
Туристичні агенції скорегували свої маршрути і намагаються не продавати походи в гори, де потенційно можуть бути проблеми навіть за наявності всіх дозвільних документів у групи. Насамперед йдеться про мандрівки на Верховинщині, – каже Віталій Передерко. – Самодіяльні туристи в принципі призвичаїлись до вимог інформування рятувальників і прикордонників про походи, тому не бачу великих бюрократичних перешкод. Дискомфорт є у тих, в кого є проблеми з дотриманням вимог мобілізаційного законодавства.
Цього року до попередніх «незручностей» додалися перевірки документів у чоловіків призовного віку на вокзалах у туристичних місцях.
Читайте: З Говерли починати не варто. Як підготуватися до походу в Карпати влітку
Блокпости, перевірки на вокзалах є швидше психологічним дискомфортом, але це теж свого роду негатив для гостей, які приїхали, наприклад, у тривалу та єдину для родини відпустку. У Ворохті наразі, наприклад, незаповнені у сезон заклади тимчасового розміщення. Бізнес «витягує» за рахунок корпоративних клієнтів і дитячих таборів, – каже начальник відділу туризму.
За даними туристичних фірм та гідів, найбільший попит зараз – саме на походи на Говерлу, Хом’як, Сокільські скелі, Терношорську Ладу тощо. А екскурсії – це насамперед замовлення від корпоративних і шкільних груп, яких возять по цілій області, збірних груп фактично немає, каже Віталій Передерко. Зате зросла кількість бронювань індивідуальних екскурсій по Івано-Франківську.
Загалом на Прикарпатті цього літа фіксують менше запитів на організовані тури чи екскурсії від дорослої аудиторії, у першу чергу – чоловіків. Натомість на дитячі групи попит залишається незмінним.
Авторка: Ольга Романська
