Критий ринок у Франківську, насправді, дуже цікава за конструкцією споруда, єдина така в Україні.
Але площа перед ним щороку обростає новими торговими точками, зараз там уже будують черговий торговий центр. При цьому всередині павільйони перетворюються на склади. А виконком передав на розгляд сесії дозвіл на приватизацію і самої будівлі… ринок
Ласе місце
Центральний ринок почав працювати на початку 1989 року. Тоді ж його передали на баланс облспоживспілки, яка здала ринок в оренду ТОВ «Торговий сервіс» власника Ігоря Халаменди (у народі – Бура). З 2002 року розпочалася 13-річна тяганина між обласною та міською радою за право власності.
У грудні 2015-го Вищий господарський суд визнав право власності за громадою міста. А в січні 2016-го Господарський суд області позбавив облспоживспілку права постійного користування ділянкою.
За можливість контролювати ринок паралельно змагалися і кримінальні угруповання. Були погрози, стрілянина, навіть вбивство. Та немає змісту робити їм честь і переповідати байки. Директором ринку нині є Геннадій Ахтирський. Власником залишається Халаменда.
Читайте: Слідами старого Станиславова. Східний фіртель площі Ринок
Також є договір оренди на будівлю ринку до 2023 року між ТОВ «Торговий сервіс» і міськрадою, який сесія схвалила 29 грудня 2011 року.
27 грудня минулого року виконком виніс на сесію питання про приватизацію приміщень критого ринку. Воно увійде до «Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Івано-Франківська на 2015-2017 роки».
Що станеться з критим ринком після забудови, «Репортеру» в дирекції ринку так і не розповіли. Дружина власника ТзОВ «Торговий сервіс» Ельвіра Халаменда після тижня телефонних дзвінків повідомила, що без власника ніхто нічого про будівництво не коментуватиме. Ніхто. А коли з’явиться він сам – невідомо.
У департаменті архітектури показують містобудівні умови та обмеження на реконструкцію продуктового ринку і торгових павільйонів. На візуалізації – два поверхи загальною площею 2470 м2. Умовна висота центру – 13 м. Підземний паркінг на 50 місць. Залишиться і наземна парковка уздовж дороги. Між новим і нещодавно збудованим торговими центрами залишать прохід до критого ринку. Та самої круглої будівлі майже не буде видно за новобудовами.
«На вашу думку, ринок має цінність? Я вважаю, це смішно. Але можна і внести в реєстр пам’яток, то таке. ОДА мала б цим займатися», – каже Орест Кошик, директор міського департаменту архітектури.
Тим часом будівництво активно триває. Один із входів до ринку вже розібрали, а отвір у стіні замурували.
Крила та апендикси
Критий ринок зведений у 1980-х. Збудувати його саме круглим і без опор – ідея інженера Зеновія Давидюка. А як це вирішити на практиці вирахував інженер-конструктор філії інституту «Діпромісто» Орест Івасик: 80-метрові опорні залізобетонні конструкції нижнього ярусу і 18-метрові складки куполу. Дах над ринком спроектований без опор, з діаметром 78 метрів. Загальна площа – 14 167 м2.
Будівля цілком могла б претендувати на статус пам’ятки, каже начальник відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської ОДА Андрій Давидюк (син автора ідеї ринку). Та нині, зважаючи на те, що поряд уже ведеться будівництво, внести ринок в реєстр пам’яток не вдасться. Та й нинішній орендар у цьому не зацікавлений.
Читайте: Бабусі штрафів не бояться. Коли у Франківську поборють стихійну торгівлю
«Ринок – нововиявлена памятка, але потрібно багато часу і грошей, щоб внести її в реєстр, – говорить Давидюк. – Єдине, що можемо зробити, – зобов’язати власника укласти з нами охоронний договір на купол – як унікальний архітектурний об’єкт. Але він нам пояснив, що купол його не цікавить, він хоче приватизувати лише одне крило. Ці крила не мають архітектурної цінності, бо були добудовані пізніше. Те, що там сьогодні є будівництво – це правильно. Треба привести все до порядку».
У департаменті комунальних ресурсів пояснюють: є заявка на приватизацію лише десятої частини від загальної площі критого ринку – на один з апендиксів, де колись був молочний павільйон. А погодження через виконком – технічна процедура. Остаточне рішення прийме сесія. Приблизна вартість площі поки що не відома. Спершу треба включити об’єкт у програму приватизації, місто проведе конкурс на оцінщика і лише тоді можна буде говорити про вартість.
«На початковому етапі ні я, ні виконком відмовити не можемо. Є процедура, і поки міська рада не погодить, ніхто нічого не робить. Підготовка до приватизації починається тільки після того, як міська рада дасть добро, – говорить начальник департаменту Ігор Гриненько. – Лише після цього орендар зможе приймати рішення про те, що далі робити з приміщенням. Може що завгодно зробити, але не введе в експлуатацію, якщо не дотримається процедури: має виготовити проект, зареєструвати в ДАБІ, отримати дозвіл на початок робіт».
Житній показує приклад
Минулого року в Києві молоді митці та архітектори об’єдналися для порятунку Житнього ринку. Почувши про намір реконструкції будівлі, спершу організували акцію протесту. А потім у самій будівлі провели виставку «Ринок» – аби привернути увагу до невизнаних нині пам’яток пізнього модернізму. Активістам пощастило, що дирекція ринку пішла назустріч.
У Житнього ринку є два повноцінні рівні та два сегменти третього рівня як театральний бельетаж. На ньому й провели виставку. Замість харчів були макети будівель і ринків України, був серед них і ринок Франківська. Експозиція перейшла у власність ринку. А на третьому рівні після виставки відбулися круглі столи, зустрічі, незабаром планується ще одна виставка.
«Добре коли дирекція є відкритою і готовою до такого нетипового задіяння простору. Складніше, коли є інвестор, готовий повністю трансформувати споруду під свої потреби, – розповідає орнанізаторка виставки, архітекторка Дана Косміна. – З Житнім поки є позитивний досвід, але він, крім акцій, потребує і конструктивної реабілітації – заміни покрівлі. Будівля технічно не обслуговувалася, потрібно думати про її енергоефективність. Інвестор може бути корисним, але як регламентувати його втручання? Гроші вирішують багато, але хотілося б, щоб не все. У європейській практиці – це питання культури ставлення до пам’яток, які ними не є, але можуть стати».
Дана додає, що важлива не лише будівля, а й те, що відбувається навколо – можливості вуличної торгівлі, благоустрій території. Нині і київський Житній, і критий ринок у Франківську продовжують користуватися попитом і виконують свою функцію, тож є зміст зберегти їх і вдихнути нове життя.
