Категорія

Погляд

Категорія

Щоб відірватися від Росії й російського – навіть у такій дрібниці, як поведінка якогось там інтернет-бравзера у вашому комп’ютері, – потрібно докласти зусиль, – пише Юрій Андрухович.

“Помешкання, куди ми прийшли, було розкішним у тому сенсі, що тут можна було би знімати атмосферне кіно франко-ще чийогось співвиробництва. Воно було справжніми джунглями”, – пише Прохасько.

На щастя, я побував тоді не лише у країні текіли, але і в самій Текілі – містечку, де цей напій прийшов на світ. І там мене пригощали лютим аґавовим соком у стані бродіння, що його місцеві текілороби цілком промовисто називають «Смерть паразитам». А традиційну мертву гусінь у пляшці мескалю я відтоді сприймаю як наочну метафору перемоги добра над злом. Тобто алкоголю над заразою.

Мій дід був ветераном радянської армії, а дід дружини – ветераном УПА. І жодних проблем чи навіть дискусій з цього приводу у нас в родині ніколи не виникало. Напевне, тому що ми розуміємо – це долі наших рідних і не нам їх судити.

Зазвичай «долинярі» працювали (та й зараз працюють) з одним або двома напарниками, чиїм завданням є створення штучного натовпу. А коли «долиняр» поцупив гроші, то відразу передає їх помічникові, щоб за мить перетворитися на такого самого роззяву, як і його жертва. Відомий трюк «лапай злодія!» – винахід «долинярів».

“Ніде совковий сморід не тримається так незрушно, як у мистецьких колах. Де й досі, наче привиди, соваються неспокійні особи й пропагують щось актуальне з колгоспного репертуару брежнєвських часів”, – пише Єшкілєв.