СВІЖЕ:

Тарас Прохасько: А отак

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Здається, що за своє коротке життя я зрозумів найголовніше. Про щастя. А власне те, що щастя – найнеобов’язковіше поняття в українській мові. Але воно водночас виключно на мові тримається. Тобто щастя нема поза мовою, поза мовленим. Щастя може бути будь-чим, а будь-що може бути щастям.

Але тільки тоді, коли ти спроможешся його собі оповісти. Щастя – це виключно мовна конфігурація, яка існує у певний момент осмисленого формулювання. Це саме те, що «можна передати словами». Поза оповіддю про щастя щастя не існує. Всі радості, смаки, красоти, відчуття не можуть бути тим повним і простим щастям, заки не скажеш сам собі – я щасливий, пише Тарас Прохасько на Збручі.

Я, наприклад, щасливий, що найголовнішою у сенсі базової формотворчості мого життя стала смерть рідної сестри моєї мами у 1943 році. Це справді стало величною подією мого життя. Вона мене зробила таким, яким є. І це велике щастя.

Вона народилася у Відні, де її батьки зустрілися на повоєнних вищих студіях після майже десятиліття дистанційної через війни, полон, поразки і втечі щирої любові. Якою любленою вона була. З нею все був хтось із батьків. Потім повернення на батьківщину. Була страшенно здібною і весело-притульною водночас. Я виріс, розглядаючи її зошити, нотеси, примітивні і вільні дитячі рисунки, приміряючи пластову сорочку певного куреня. Найповнішим її шляхом стала музика. Куплений для неї австрійський фортеп’ян досі займає суттєву частину доволі великого помешкання, ніби чекаючи на когось, хто зможе повестися з ним поважно, грайливо. Є ще знимки, переважно з Карпат. Сонячні знимки. І ціла пачка – такі тоді були звичаї фотографування – на смертному ложі. У білому вельоні. У тій кімнаті на тому місці, де я тепер ночую, куди під ранок приходить сьогочасна дитина. І ще кілька – коли українська підокупаційна молодь, переважно з тих, що рятувалися у філіалі музичного інституту, несуть її трунву від камениці до міського цвинтаря. Там десь шістсот метрів шляху. Наша бабця, її мама, була лікаркою. Дуже багатьох витягла навіть у ті кризисові роки. А доньку не вберегла. Як бабця себе карала… Хоч насправді йшлося не про клінічні речі, а про війну. Шістнадцятирічна дівчина – чутлива, як добрі музиканти, – бачила закатованих у 1941 році, бачила вантажівки на вулиці під вікнами із мертвими дуже здібними єврейськими колежанками і колегами з музичного інституту, бачила гестапо, яке запрошувало її бути перекладачкою у страшних розслідуваннях.

А мама випадково народилася у 1940. Старша сестра запам’яталася їй як щось світле і досконале. Ще й, вмираючи, вона кликала ту малу. А потім мама пережила страхітливі речі: вона бачила своїх згорьованих батьків, які втратили дитину, вона хотіла якось зарадити, розуміючи – ніщо не буде таким самим. І отак ціле своє дитинство, яке перенеслося на усе життя, вона пробувала жити яко рівноцінна заміна, щасливий випадок полегшення, відчуваючи, що насправді заміна неможлива.

Читайте: Тарас Прохасько: Взяли книги золотії…

Це химерне переживання мама зуміла передати своїм дітям. У певному сенсі ту сестру я знав малим більше, ніж власну маму. І я щасливий – так, принаймні, можу собі оповісти – що ціла та історія глибоко вкоренилася у моїй свідомості, у всіх моїх конструктах.

І я щасливий, що знаю, що мої дідо і бабця, попри цю втрату певного сенсу, виростили мою маму такою дивною, що я це бачив на кожних батьківських зборах і думав собі дитинно: Боже, як добре, що у мене якраз така мама, а не ті решта мамів однокласників.

Змалку відчував, що мушу щось додаткове прожити і за мамину сестру. І за саму маму, яка про сестру вічно говорила. І в тому було цілковите відчуття щастя. Тому й фортепіано далі займає значний відсоток корисної житлової площі. В очікуванні прийдешнього.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

СХОЖІ НОВИНИ
Shot with FIMO EK 80
Єпіфаній
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило Андрія Завальнюка, Олега Чміля, В'ячеслава Камінського, Віталія Богушева, Сергія Полуносіка
Городенка-танці (1)
Танцювальна сім'я. Як у Городенці ветерани відновлюються через танець (ВІДЕО)
вітер
Сьогодні до кінця дня на Прикарпатті передають сильний вітер
акція проти дороги_2
У Франківську мешканці знову протестували за збереження зеленої зони між Ленкавського і Гурика
photo_2026-05-05_14-00-29
Бійці Нацгвардії з Прикарпаття представлятимуть Україну на чемпіонаті світу з Комбат самозахисту ICO
вистава йорк (3)
Франківський драмтеатр бере участь у фестивалі за творами Шекспіра в Британії
закарпаття пожежа (2)
На Закарпатті другу добу гасять масштабну лісову пожежу
радіомарафон_1
У Франківську провели благодійний радіомарафон «Єдині на Західному» й зібрали понад 110 тис грн
Прикарпатка втратила майже 13 тис грн через шахрая
Шахраї відкрили кредити на ім'я коломиянки - вона втратила майже 300 тис грн
басейн_1
Як підтримувати чисту воду в басейні без зайвих витрат і типових помилок
sud
Справа про загибель собак у Галичі: підсудна отримала іспитовий строк
618090814_25684143361216118_2372027090114894144_n - 8
Військового з Прикарпаття Івана Івасіва нагородили відзнакою «Лицарський хрест»
Прокрутка до верху