В Івано-Франківську на зупинках громадського транспорту не так давно з’явилася аудіореклама. Мешканці міста, читачі вже жаліються на її нав’язливість і зайвий шум, комунальники про це нічого не знають, а дозвіл на рекламу отримав від виконкому депутат-підприємець із Тернополя…
Крайніх нема
На зупинці біля вокзалу голосно грає музика. Потім хтось розповідає новини, ще пізніше чоловічий голос, схожий на той, що рекламує цирк, каже про якісь там знижки. Високо на стовпі, поряд зі знаком автобусної зупинки, прикріплений динамік. Трохи під кутом, щоб ті, хто чекає на маршрутку, точно чули трансляцію.
Зовсім недавно заборонили «релігійне радіо» на Дністровській, бо воно заважало франківцям. А це що таке?
Зараз ці гучномовці активно обговорюють у соцмережах. Франківці обурені. На сайті електронних петицій до міськради навіть з’явилася вимога заборонити аудіорекламу в громадських місцях і ліквідувати «нав’язливе поширення інформації без можливості захисту від нього». Але підтримують петицію дуже мляво — не більше 30 підписів із потрібних для розгляду 250.
Оскільки ці рупори по Франківську почали встановлювати саме на зупинках громадського транспорту, «Репортер» звернувся за коментарем до начальника міського управління транспорту і зв’язку Олега Ганчака. Проте він відповів, що про динаміки на зупинках нічого не знає. «Я не буду коментувати те, що не належить до нашої компетенції», — заявив Ганчак.
Може, муніципальна інспекція з благоустрою допоможе? Її начальник Михайло Яцків каже, що їм на рекламу ще ніхто не жалівся.
«Звернень про гучні динаміки не було, — стверджує він. — Тим більше, що муніципальна інспекція не має приладів для вимірювання шуму на вулиці. Це може зробити лише санепідемстанція».
Не знає про цю рекламу і директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак. Каже, колись були пропозиції на розміщення подібних приладів, але комунальний департамент їх не погоджував.
«Якщо в управлінні транспорту про це не знають, то треба питати з виконкому, — говорить Смушак. — Там понаприймають рішень, а крайніх нема».
Власника гучномовців директор департаменту запропонував шукати за електромережами — мовляв, мусять же вони якось працювати?
Тернопільський слід
На одній із зупинок дріт від рупора веде до кіоску. Жінка приємно вітається, та коли розпитуємо про гучномовець, знизує плечима. Трохи поговорили — про все на світі — ніби вже й не проти допомогти.
«Ми даємо світло на ту колонку, але як нам оплачують за те, не знаю — домовлялися з власником, — розповідає продавець. — Люди жалілись, що грає заголосно, то вони, ті підприємці, трохи скрутили звук».
Як доказ, що кіоск перед законом чистий, жінка дістає товсту папку з документами. Показує рішення… виконавчого комітету, підписане міським головою Русланом Марцінківим. У додатку — дані про підприємця, але їх продавець показує неохоче. Переживає, би «не мала гризоти».
Отже, 8 квітня 2016 року виконком дозволив приватному підприємцю Олегу Нитці встановити на зупинках «об’єкти соціальної реклами». Згідно з додатком до рішення, в Івано-Франківську гучномовці можуть з’явитися на 23 зупинках: на вулицях Івана Павла ІІ, Стуса, Миколайчука, Симоненка («Золота нива»), Привокзальній, Коновальця (біля будинків №221, 149 і 102), Дністровській (буд. №26), Гетьмана Мазепи (буд. №168), Чорновола (біля парку та буд. №57), Січових Стрільців (буд. №13) Новгородській (буд. №10), Галицькій (буд. №45, 57, 101, 142), Тролейбусній (школа №18), Федьковича (обласна лікарня) і Незалежності (буд. №46, 67 і 146).
Варто додати, що цей дозвіл міська рада дала в рамках проекту «Вуличне радіо». Пригадуєте такий у Франківську? Ні? Воно й не дивно, адже ця ідея родом із Тернополя. «Вуличне радіо» стало першим в Україні проектом нібито «розумних» зупинок громадського транспорту. Спочатку тернопільські ретранслятори повідомляли про назву вулиці, де розташована зупинка та номери маршруток. Потім гучномовці стали переповідати місцеві новини, а вже після того мешканці та гості міста слухали й рекламу. Згодом схожі проекти з’явились у Чернівцях, Хмельницькому та Луцьку.
Підприємець Олег Нитка, якому й надали дозвіл на «розміщення об’єктів соціальної реклами» в Івано-Франківську, є депутатом Тернопільської міськради від партії «Самопоміч». Він якраз ідейний натхненник та автор проекту «Вуличного радіо», хоча в тернопільських ЗМІ є чимало згадок про не лише медійну дружбу Нитки з однопартійцем Андрієм Грицишиним. Той, у свою чергу, нібито у «теплих» стосунках з міським головою Сергієм Надалом. А джерела «Репортера» у Тернополі кажуть про компроміс — мер підтримує розвиток мережі вуличного радіо, а звідти лунають лише добрі новини про роботу міської влади.
Чиї будуть брехунці?
То звідки ж воно у Франківську? Офіційний коментар «Репортеру» не вдалося отримати ані від першого заступника мера Миколи Вітенка (у приймальній лише повідомили, що він у відрядженні), ані від Олексія Кайди, заступника міського голови (він разом із мером їздив на Донбас). Натомість знайшли самого тернопільського депутата-підприємця. Але до того ще звернулися до колег-журналістів з Тернополя.
За словами сусідів, Олег Нитка вийшов на бізнес-сцену в 2012 році, коли голова Тернопільської облради Олексій Кайда вже пішов у Верховну Раду. Натомість, депутата від «Самопомочі» Нитку називають людиною міського голови — «свободівця» Сергія Надала. Отака колізія. І нині реклама тамтешньої міськради регулярно звучить на тому самому вуличному радіо.
Олег Нитка у розмові з «Репортером» усі закиди у свій бік намагався спростувати. «Ні, я прийшов до Франківська не по блату й за мене ніхто не домовлявся, — говорить підприємець. — Я подавав документи до Центру надання адміністративних послуг чотири рази…».
За словами Нитки, 23 радіоточки у документах — це «з запасом». В інших містах працюють по 15 рупорів, то й у Франківську буде так само. А гучність регулюється автоматично: вранці спокійно, потім голосніше, на вечір стихає. Голосні крики з гучномовця підприємець пояснює «налаштуванням системи».
«Це проект, на який місто не витрачає жодної копійки, — виправдовується Олег Нитка. — Натомість місту ми даємо дві години на день для безкоштовних новин. Так, маємо дозвіл на соціальну рекламу, але беремо й комерційну, бо ж треба з чогось жити?».
Руслан Савчук, директор Івано-Франківського обласного лабораторного центру Держсанепідемслужби України, зізнається, що й сам чув гучну рекламу на зупинках.
«Але звернення про перевірку шуму не було ні від підприємця, ні від влади, ні від людей, — каже Савчук. — Пишіть заяву на моє ім’я та вкажіть, куди треба приїхати. Наші працівники виїдуть на місце і зроблять заміри. Якщо рівень шуму буде вищий за норму — будемо пальцем показувати підприємцю на умови договору і казати про це міській владі».
До слова, тернополяни обурені динаміками на вулицях і просять припинити трансляцію про «умілі руки» міського голови. «Вуличне радіо» там вже назвали «брехунцем Надала». Цікаво, як рупори на зупинках охрестять в Івано-Франківську?
