Навіщо Україні СФР і хто гальмує податкову реформу

При внесенні змін до Податкового кодексу податкова міліція з 1 січня фактично опинилася поза законом. Депутати ліквідували її, не дочекавшись створення Служби фінансових розслідувань (СФР). Кажуть, це сталося помилково, через неузгодженості в законі. Натомість керівництво Державної фіксальної служби (ДФС) заявило, що податкова міліція працюватиме до тих пір, поки не створять орган, який її замінить. Та чи не обернеться ця реформа лише зміною вивіски?

Конфлікт інтересів

Замінити податкову міліцію на новий орган з європейськими принципами роботи потрібно вже давно. Адже представники бізнесу неодноразово нарікали на те, що вона веде каральну політику і полюбляє влаштовувати на підприємствах «маски-шоу» з масовою виїмкою документації, серверів, а це паралізує роботу бізнесу.

Відтак, у березні уряд ухвалив законопроект щодо створення СФР. Однак, виконавчий комітет Національної ради реформ при президентові України повернув законопроект Мінфіну на доопрацювання.

У Нацраді наполягають на тому, що до законопроекту потрібно внес­ти правки, які запропонувало МВС, а також погодити його із Генпрокуратурою та СБУ.

Проте ці відомства ніколи не погодять проект закону без зауважень. Адже зі створенням СФР вони втратять частину повноважень, через які нині чинять тиск на бізнес. Відтак виникає прямий конфлікт інтересів.

Ще одним аргументом повернення законопроекту на доопрацювання є наявність у СФР детективів із спец­званнями замість аналітиків. Однак у Нацраді чомусь не взяли до уваги те, що спецзвання у них не військові (лейтенант, майор, генерал), а внут­рішньовідомчі – інспектор, старший інспектор, генеральний інспектор. Також не врахували й те, що СФР створюється для розслідування злочинів в економічній, фінансовій та податковій сферах, а цим може займатися лише правоохоронний орган. Тому для оперативних заходів та слідства передбачені детективи, а для інформаційної роботи – аналітики.

Головне – аналітика

Служба фінансових розслідувань займатиметься значно ширшим колом питань, ніж податкова міліція. Адже новий орган буде розслідувати не тільки махінації щодо доходів, а й безпідставні витрати державних грошей. Проте, якщо на них повісять більше повноважень, ніж це насправді потрібно, їхня робота буде дискредитована. Наприклад, МВС наполягає на передачі у СФР розслідувань усіх злочинів за статтями Кримінального кодексу, що передбачають захист економіки. Мова йде, зокрема, і про екологічні злочини, порушення норм трудового законодавства. У Мінфіні зазначили, що таких справ тисячі, й нова служба, віддай їй ці злочини, загрузне в розслідуваннях. При цьому початкова ідея створення СФР – як компактної, аналітичної, покликаної розслідувати і концентруватися на масштабних злочинах – буде втрачена.

«У першу чергу СФР має проводити потужну аналітичну діяльність, а не виконувати каральні функції, – говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – За великим рахунком, саме цим на сьогоднішній день займається податкова міліція. Вона є органом шантажу, який дозволяє собі вилучити комп’ютери, документацію і в такий спосіб паралізує будь-яку діяльність компаній».

Важливо, що СФР має напряму підпорядковуватись Мінфіну і не залежати від ДФС.

«Діяльність податківців має бути сервісною, – вважає Кушнірук. – Якщо вони виявляють, що ті чи інші структури порушують закон, то мають передати цю інформацію СФР. Матеріали податкової будуть ретельно аналізувалися та перевірятися. Відповідно кримінальні провадження про ухилення від сплати податків не будуть порушуватися автоматично».

Однак експерт вважає, що навести порядок зі зловживаннями у фінансовій сфері можна буде лише тоді, коли буде змінена система податкового законодавства. Бо поки ця система сприяє ухилянню від оподаткування, вона буде породжувати штучні спроби боротьби з боку держави.

«Нам необхідно змінювати не прос­то персонал, а податкову систему. Це допоможе мінімізувати правопорушення», – каже Борис Кушнірук.

Кандидатів перевірить поліграф

Очікується, що працювати в СФР прийдуть люди із визначними аналітичними здібностями та високим рівнем знання іноземних мов.

Керівника й заступників голови СФР призначатиме Кабмін. Аби забезпечити прозорість їх відбору, створять спеціальну комісію. Її членами зможуть стати представники громадськості, наукової спільноти та іноземних держав.

За конкурсом на керівників Служби фінансових розслідувань можна буде спостерігати в режимі online. Сайт Кабміну має забезпечити відео- та аудіо­трансляцію процесу.

Порядок відбору детективів буде затверджувати керівник СФР. Обов’язкові етапи відбору – застосування поліграфу та психологічне тестування. Їх проведуть спеціалісти підрозділів внутрішнього контро­лю СФР, які протягом 14 днів після цього зобов’язані знищити отримані дані про працівника.

Ефективності роботи структури також сприятиме обов’язкове щорічне опитування із застосуванням поліграфу та курси підвищення кваліфікації – принаймні раз на два роки.

Зрозуміло, що блискавичних змін чекати не варто. Якщо такий закон дійсно буде скоро ухвалений, то, як показав досвід створення патрульної поліції й НАБУ, на те, щоб нова структура запрацювала, потрібно принайм­ні півроку.