Івано-Франківськ заливає щоразу – як пристойний дощ, так і пливемо. Автівки майже по вікна у воді, на вулицях як не ріки, то потічки.
Новий колектор на Надрічній обіцяли ще три роки тому, але, не повірите, бракує грошей, пише Репортер.
Забудова й стара каналізація
Сильні дощі випали в Івано-Франківську в суботу, 26 вересня. За даними ДСНС, за дві години випала півмісячна норма. Найбільше традиційно затопило дороги в центрі, на Січових стрільців, і на Надрічній – там навіть перекрили рух транспорту. Також вода підтопила підвали у центрі, в районі ринку та вокзалу. Схожа ситуація була після зливи у понеділок і вівторок, хоч тут більше шкоди наробив буревій, ніж вода.
За словами директора франківського департаменту житлової, комунальної політики і благоустрою Михайла Смушака, такі підтоплення традиційно відбуваються під час сильних дощів. Зокрема в центрі, де каналізація будувалася ще сто років тому.
«У центрі фекальна побутова каналізація з будинків і дощова з вулиць стікає в одну трубу. Її побудували давно, з того часу місто значно розбудувалося, – говорить Смушак. – У «Водоекотехпромі» є проєкт, як вирішити цю проблему, але все впирається у гроші. Необхідно розкопати вулиці в центрі, замінити каналізацію. Відповідно, одразу ремонтувати дороги. Гроші треба знайти з міського бюджету, надходження до якого зараз зменшуються».
За словами директора департаменту, дощових решіток вистачає і чистять їх регулярно. Але, якщо діаметр труби невеликий і вона наповнена, то підтоплення буде все одно. Тож проблема таки у колекторах.
«На вулиці Надрічній традиційно під мостом збирається вода. Це через те, що рівень дороги там є нижчим, ніж рівень води в річці, – каже Смушак. – Під час сильних опадів мережа не витримує. Коли завершиться прокладка колектора в районі залізничного переїзду, ця проблема має бути вирішена повністю».
Також проблемні десь 50 міських вулиць, де немає нормальної дороги. А ще – двори без дощової каналізації, а покриття – звичайний шутр. Коли падають дощі, усе перетворюється на болото.
Пам’ятки втрачають обличчя. Що чекає колишній елітний район у Франківську (ФОТО)
Ще одна причина підтоплень – інтенсивна забудова. Часто каналізацію з нових будинків включають у загальну мережу, тож вона перевантажується.
«Над вирішенням цих проблем треба працювати системно, – говорить Михайло Смушак. – Але для цього потрібні кошти. На сьогодні ми вкладаємо гроші в максимум, що можемо собі дозволити. Більше просто немає».
Колектори – в процесі
За словами директора КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Романа Кімачука, там, де триває будівництво дощового колектора, підтоплень 26 вересня не було. Зате не справлялася з водою дощоприймальна решітка під мостом на Пасічну.
«Там був витік колектора. На наступний день ми відкачали зайву воду, решітки прочистили, – каже Кімачук. – Ділянка Січових стрільців-Чорновола – це найнижче місце, туди стікала вся вода з дороги, несла листя й сміття. Це затруднило потрапляння води до загальносплавних колекторів. Така ж проблема була й на Грушевського. Дощівки там теж підключені до загальносплавного колектора, тож вони просто не можуть приймати надлишкову кількість води».
Як вирішити ці проблеми, у водоканалі знають. Проєкт дощового колектора на Надрічній зробили ще у 2017 році. Роботи почали у 2018. Поки що він збудований на ділянці від річки до перехрестя Промислової.
Колектор має бути великий і йти таким маршрутом: з Надрічної по Промисловій, поворот на Крайківського, до Гарбарської (Софрона Мудрого), Василіянок і аж до перехрестя Грушевського – Грюнвальдська – Василіянок. Друга гілка має йти по Промисловій, Кобилянської та виходити на кільце біля залізничного вокзалу. Загальна вартість проєкту – 70 млн грн.
«Наступну частину закупівлі послуг з будівництва цього колектора плануємо оголосити найближчим часом. Це буде ділянка дороги Промислова – Крайківського з виходом на Гарбарську, – говорить Роман Кімачук. – Другий наш проєкт – колектор у центрі. Попередньо плануємо взимку оголосити закупівлю. Сподіваємось, що у бюджеті на 2021 рік передбачать кошти на його будівництво».
Про цей колектор теж вперше заговорили ще у 2017 році. Він має починатися від перехрестя Бельведерська – Південний бульвар, повертати на Пилипа Орлика, до перехрестя Мазепи – Січових стрільців і йти аж до перехрестя Січових стрільців – Мельника – Незалежності. Збиратиме поверхневі води не лише з цих ділянок, а й з вулиць Мазепи, Чорновола, Коновальця, Мельника.
Але, враховуючи, що на нього треба аж 90 млн грн, залишається хіба сподіватись на несподівані кошти у міському бюджеті.
«Маємо ще одне проблемне місце у Франківську – перехрестя Будівельників – Івасюка, напроти «Епіцентру», – зауважує Кімачук. – Там є дощеприймальні решітки, але вони підключені до загальносплавного колектора. Але поруч є дощовий колектор з річкою Рудка. Тож ми плануємо переключити дощеприймальні решітки із загальносплавного колектора на дощовий. Це можемо зробити й власним коштом».
Асфальт міняти на газони
Крім заміни каналізації, без якої, звісно, не обійтися, є й інші способи справлятися з водою у місті. Найлегший – забезпечити достатню кількість зелених насаджень. А з цим у Франківську не все добре.
«Ми робили дослідження «Зелена мапа Франківська» – визначали, скільки зелених зон є у місті. Рахували навіть невеликі сквери, – розповідає кураторка MetaLab від «Теплого міста» Анна Доброва. – У містобудівних нормах є вимоги, в якому радіусі у людей має бути доступ до зеленої ділянки. Карта показала, що не всі франківці мають такий доступ, особливо це стосується районів Каскад і Позитрон».
На повені негативно впливає сильна заасфальтованість міста, бо вся вода залишається на поверхні. Чим більше природного покриття, тим більше опадів вбирається в ґрунт. До того ж, через шкоду довкіллю, каналізації багатьох міст не справляються з опадами.
«Підтоплення стають частішими через зміни клімату. Тепер справа не тільки у каналізаційній системі, – говорить урбаністка. – Бо побудувати систему, яка проводитиме всі ці об’єми води інколи є економічно невигідно, а інколи – непотрібно. Краще звертати увагу, куди всмоктується вода. Важливо слідкувати, щоб місто не розвивалося хаотично, а всі нові забудови не тільки будували каналізаційні й дренажні системи, а й планували газони навколо будинків».
За кордоном досить популярна концепція «міста губки», яка виникла в Китаї. Суть – у створенні «зелених дахів» з кущами, деревами і газонами та пористого асфальту, який вбирає воду. Також, тут йдеться про використання будівельних матеріалів, які поглинають воду, наприклад екобруківки. Зокрема, «містом-губкою» активно стає Берлін. Там у деяких кварталах майже вся вода поглинається, і жодної краплі не потрапляє у дощову каналізацію.
Страх шкодить здоров’ю: чому управління охорони здоров’я Франківська боїться 4G
«Вже створену забудову засадити зеленню на дахах нереально. Треба враховувати навантаження, стік води – бо не вся вона буде всмоктуватися. Тому йдеться про нові будинки, – говорить Анна Доброва. – Також альтернативою є збір води та її розподіл на каналізаційну й дощову. Потім дощову воду можна використовувати. Таке планує впровадити, наприклад, Куала-Лумпур. Але це – одна з найдорожчих систем. Тому реальніше зважати, як ми засаджуємо місто і, де це можливо, заміняти асфальт на газони».
