Він – історик, інтелектуал і, на думку «Репортера», один із найкращих аналітиків в Україні. До вашої уваги – скорочена версія його інтерв’ю, яке відомий журналіст Ірина Славінська робила для «Української правди». Повний текст доступний за адресою life.pravda.com.ua
Ярослав Грицак вважає, що Майдан не має іншого вибору, як перетворитися на громадський рух. І завдання цього руху – не лише у зміщенні Януковича, але й у виявленні нових лідерів.
– Пане Ярославе, ви очікуєте що саме Майдан виведе на орбіту нових лідерів із «кращою головою»?
– Так. Їм зараз по 18-30 років. Згідно з законами «політичної біології» – тобто зміни поколінь – вони за 15-20 років прийдуть до влади та змінять країну. Можливо, навіть швидше.
У переддень Різдва доречно згадати епізод із Євангелія від Матвія, коли Ірод шукає новонародженого Христа, нищить усіх немовляток, але Христа все одно знайти не спроможний. Це ефект Майдану.
– Влада може почати «нищити немовляток»?
– Влада може все. Її пристрашили санкціями. Але немає такої дурості, якої вона не могла б зробити. Її дурість є нашим союзником. Згадаємо, що 29 листопада Євромайдан уже згасав, але силовий розгін дав поштовх для нових і масовіших виступів.
– Невже вони настільки ідіоти?
– Перша версія – справді, вони настільки ідіоти. Вони, здається, не читали Макіавеллі, котрий радив: «Якщо б’єш, то вже вбивай». Друга версія – вони не дурні, ми просто не розуміємо їх логіки. А не розуміємо, бо ніколи не бачили й не знали прецедентів подібної влади. І то не тільки ми: цілий світ не має такого досвіду.
Ми знаємо чи уявляємо, що роблять у таких випадках генсеки, колишні ефесбешники, генерали, які дірвалися до влади і т. п. Ми не знаємо, що за таких обставин робить мафія. Ми могли би, скажімо, знати, якби свого часу президентом США став би не Рузвельт, а Аль Капоне.
Але такого досвіду життя в країні, де владу захопили мафійні структури, в історії нема. Україна – це як літак, який захопили терористи. Проблема в тому, що ми не можемо собі уявити процес думання цих терористів. Наше незнання є їхньою силою. А їхня слабкість – це їхня система влади, непридатна до швидкого реагування.
– У чому її слабкість?
– Це закрита структура, де президент оточений yes-men, котрі кажуть йому тільки те, що він хоче почути. Із внутрішньої інформації я чув, що в день розгону студентів Януковичу доповіли, що його рейтинг збільшився на 8-10 %.
У цій структурі доступ до тіла мають не просто ті, хто пов’язаний з тілом певними зв’язками – але ті, хто до цього тіла доносить позитивні новини. Але така «чорна коробка» не може приймати правильні рішення і мусить помилятися, бо не має зворотнього зв’язку: вона дає накази і сигнали, але не приймає реакції.
Ющенко теж вибудував собі таку коробочку, і теж вірив у розповіді своєї челяді про свої високі рейтинги. Але різниця в тому, що Ющенко через свою байдужість, лінивість чи не знаю що відсторонявся від прийняття важливих рішень. До того ж, в його оточенні не було засланих «козачків». А в тому, що ці «козачки» в Януковича є, і що вони не одному йому служать, можна не сумніватися.
Наведу приклад відео зі священиком з Коломиї, який закликає вішати і стріляти ворогів. Це відео старе, йому вже три роки, і той священик уже давно покараний.
Подумайте: хто міг це відео знайти зараз, поставити на youtube як нібито свіжий запис – і, що більше, постаратися (це я точно знаю), щоб його обов’язково побачили сам Янукович і його родина? Чи це виглядає на почерк українських спецслужб?
Боюся, що Янукович думає, що приймає рішення, але є і хтось інший, який теж приймає рішення і змушує Януковича ті рішення вважати своїми власними.
У кожному разі, в цю гру в «коробочки» втягуватися не можна – ми її програємо. Потрібно змінити правила. Противників треба перетягувати на нашу сторону.
– Тобто, йдеться про агітацію учасників «антимайдану» та силовиків?
– Жодна революція не буде успішною, якщо не перетягне на свій бік частину «старорежимного» апарату. Це аксіома. Але мені не про зараз йдеться. Йдеться про зміну правил.
Наприклад, СБУ викликає людей на допити. Але чому б, наприклад, Раді Церков не викликати на допит СБУ? Запитали б, хто той ролик із священиком знайшов і закинув у мережу, навіщо це зробив.
– Чи має Рада Церков такі повноваження?
– Ну то нехай це зробить хтось інший: Ініціативна група «Першого грудня» чи перший президент. Головне – мовою змусити їх грати на нашій території за нашими правилами.
Один із наших інструментів – гумор і оптимізм. Режим, над яким відкрито й масово сміються, не має майбутнього. Гумор є зброя. І як зброю його треба постійно вправляти: чистити, змащувати, пристрілюватися і т. д.
Зараз для нас зорі добре складаються. Тепер питання в тому, коли те сузір’я засяє.
– Зараз багато говорять про загрози так званих «російського сценарію» та «білоруського сценарію». Як, по-вашому, Україні це загрожує?
– Я бачу загрози такого сценарію, але не бачу можливості для його здійснення. Дивіться, «білоруський сценарій» – це коли приходить Лукашенко і ставить на коліна всю країну. 2010 року, коли Янукович прийшов до влади, цього не сталося.
Можливість «російського сценарію» – це розгін Майдану та зачистки. Переслідування будуть вестися не за політичними мотивами. Це може бути несплата податків, порушення громадського спокою вночі, зґвалтування, бігання голим по квартирі – щось таке завжди можна вигадати.
Це реальна загроза. Але під загрозою я маю на увазі перспективу, що постраждають конкретні люди. Для цілого майбутнього України загрози нема – всіх активістів нейтралізувати вони не зможуть.
Та й запізно це вже робити – варто було зачищати активістів 21-22-23 листопада. Хоча починати таку роботу найкраще було ще 2004 року, щоб забезпечити собі спокійний 2010 рік.
Зараз успішну зачистку вже не зроблять. Україна тепер надто красива країна.
– Як краса може зашкодити зачисткам?
– Не буду баналізувати і цитувати Достоєвського про те, що краса порятує світ. Наведу радше інший приклад. Мені колись оповідав Адам Міхнік, коли за комунізму він приїхав до Праги, і його по ній водив Вацлав Гавел. Довго гуляючи вечірніми і нічними вулицями, вони дійшли до висновку: ні, комунізм ніколи не зможе перемогти Прагу – вона для нього занадто красива.
Мої приятелі з Європи кажуть, що Майдан – це зараз найкраща і найкрасивіша Європа. Про таку якість мріяло багато мислителів та інтелектуалів, які описували майбутнє Європи.
Добро, яке є в людей на Майдані, – заразне. Воно заразне, бо красиве. Воно проступає навіть за найогидніших обставин, як от теперішній режим. Ми говоримо, що зло банальне – і покликаємося на приклад ГУЛАГу чи Освенціму. Цветан Тодоров писав про нацистські концтабори та радянські табори, і показав, що там вижили тільки ті, яким хтось колись допомагав. Тобто, без акту добра ніхто б не вижив.
Тому зло банальне – але добро заразне.
Лєшек Колаковський, найбільший, на мою думку, мислитель сучасності, написав цілий текст про диявола в історії. Диявол сильний, але не всесильний. У своїх спробах стати всесильним – тобто, Богом – він жалюгідний і смішний. Приблизно такий же, як Янукович.
