Понад чотири години тривала урочиста сесія обласної ради, яка була присвячена 20-річчю незалежності України. Ще б пак. Адже лише голова облради Олександр Сич доповідав 37 хвилин…
А далі говорили інші: народні депутати усіх скликань, голови обласної ради ІІ, ІІІ, ІV та V скликань, представники усіх 13 фракцій, які є в раді. Загалом було 23 виступаючих…
Олександр Сич у доповіді згадав про все, що ми пережили за ці роки. Прийняття Конституції, смерть журналіста Георгія Гонгазде, акцію «Україна без Кучми», Помаранчеву революцію, бандитів, які так і не сіли в тюрми, «тушок» у Верховній Раді тощо. Так, поволі, він дійшов до президентського правління Віктора Януковича. Сказав, що команда Януковича прагматично вважає Україну власною вотчиною, прибутковим бізнесовим проектом і ділитися цим не планує навіть «зі своїм вчорашнім російським партнером».
«Нинішні поступки мають характер або виконання вчорашніх зобов’язань, або ж тактичних втрат, – сказав Сич. – А все, що не піддається прагматичній метричній оцінці в мільярдах, кубометрах, гектарах, тоннах, стає предметом гуманітарних поступок – історія, національна символіка, героїка, мова».
За словами голови облради, в державі встановлюється жорсткий авторитарний режим. Мовляв, це характеризується домінуванням виконавчої гілки влади над законодавчою й судовою, а також значним потенціалом насилля у спілкуванні з суспільством. І спрогнозував: формально Українська держава матиме право на життя, але українцям тут буде не комфортно. Тому, головним завданням, наголосив він, має бути збереження та розбудова держави на національних, демократичних, правових і соціальних засадах.
Отримав слово і кожен народний депутат із Прикарпаття. Правда, в передмові до виходу регіонала Ігоря Зварича Сич підкреслив: у нас демократія, тому дають йому слово. «І хай би такий приклад брали в інших облрадах, – зауважив Сич. – Адже 20 із 25 обласних рад очолюють представники Партії регіонів, одну – «Народної партії», одну – «Єдиного центру», три – від «Свободи».
У свою чергу, Зварич сказав, що 20 років незалежності заслуговують на пристрасний погляд та аналітичну оцінку, а не на спонтанні емоції. Хоч сам аналізувати не взявся. Після нього говорив Роман Ткач, який назвав Януковича окупантом і закликав усіх до боротьби. Дмитро Шлемко підтримав Ткача в «окупаційному питанні» та змалював перспективи: «Або вони нас своєю тоталітарною міліцейською машиною, або ми їх, а третього не дано…».
«Ми втрачаємо почуття українця, – повідомив присутнім нардеп Зіновій Шкутяк. – Нам табачники переписують історію, азарови посилають на городи сапати капусту, щоб ми не вмерли з голоду, а кірєєви можуть у будь-який момент оголосити за нами розшук».
Нардепи згадували про гречку, яку давали на зарплату, бензин для машин швидкої допомоги, якого не вистачало, купони, що знецінювалися упродовж дня. Говорили про героїзм Бандери та Шухевича, арешти Луценка й Тимошенко…
Після палких промов підійшли до нагородження Почесною відзнакою «100?річчя від дня народження Головного Провідника ОУН Степана Бандери». За словами першого заступника голови облради Василя Гладія, таких відзнак виготовили 900. З них 850 вручили раніше, а 50 – на цій сесії.
Після цього у кулуарах заговорили про те, що нагородили тих, кого можна було й не нагороджувати, та забули чи навмисно проігнорували тих, кого конче мали відзначити. Наприклад, Ярослава Шевчука (засновника та неформального лідера культурно-наукового товариства «Рух»), Бориса Голодюка (депутата облради першого скликання), Миколу Кобрина (представника Гельсінської спілки), Романа Гладиша (теж був серед засновників товариства «Рух»).
Крім того, недавно заснували відзнаку «Цінний подарунок обласної ради та облдержадміністрації» (годинник з відповідною символікою). Ними відзначили нардепів різних скликань.
А закінчилось усе доволі несподівано. Хоч усі й наголошували, що сесія святкова та конфліктувати не варто, а вкінці таки посварилися. Бо до мікрофону пішов Борис Голодюк. За регламентом, він не мав на це права, бо депутатам треба було ще проголосувати за надання йому слова. Але Голодюк дозволу не спитав. Він згадав про смерть свого брата, мітинги, які він проводив проти ГКЧП, про те, що в інтернеті на нього зводять наклепи. «Єднайтеся зі справжніми націоналістами, а не з імітаторами, – завершив Голодюк. – А та біла з косою, що сидить у тюрмі… хай її випустять…».
Тут його перебив Олександр Сич. А за ним захищати Юлію Тимошенко взявся й голова фракції БЮТ в облраді Юрій Романюк. «Пішов на фіг, казьол, – вигукнув Романюк. І додав: – М… дак!».
На цій «оптимістичній ноті» голова облради і завершив сесію.
P. S. До речі, першого голову обласної ради Миколу Яковину на сесію взагалі не запросили. «Я не мав ані письмового, ані телефонного запрошення від керівництва обласної ради, — сказав «Репортеру» Яковина. — Так само, мене не запросили на першу сесію облради цього скликання. Раніше цього не траплялося. Скільки років минуло, дай Боже, аби ми в доброму здоров’ї та гуморі дочекалися кругліших дат. Щоб скликань обласної ради було не п’ять, а 50, щоб Україна та наш край квітували. Тоді вже не буде різниці, хто був перший».
Comments are closed.