Війна

Михайло Вишиванюк: «Будемо працювати над резервами»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Голова Івано-Франківської ОДА — рекордсмен серед обласних очільників. Якщо взяти його обидва терміни, то навесні буде 11 років. На Прикарпатті Вишиванюка або дуже поважають, або сильно не люблять. За що? За досвід, уміння голосно покарати чи тихо домовитись. Та щодо важливих для області питань навряд чи хтось сьогодні не зважатиме на його думку.

— Михайле Васильовичу, як би ви оцінили минулий рік?

— Прикарпаття жило не як окремий суб’єкт, а як повноцінна частина України, і для неї рік був позитивним. Але є проблема — на жаль, ми на позитив увагу не звертаємо, шукаємо лише негатив, який теж є, бо життя без того не буває.

 

Перше — Україна зробила прорив на ринках товарів — як із СНД, так і з ЄС. Друге — успішно підготувалася до Євро 2012, і близько 2 млн. інтуристів побачили її зовсім не такою, як малювали їхні ЗМІ. Показово, що англійські вболівальники подали до суду на свою пресу за брехню про Україну.

Третє — успішно впроваджуються реформи. По всіх напрямках. Народ їх не любить, бо нема такого народу, який би любив реформи. Але обов’язково прийде той момент, коли реформи почнуть працювати в інтересах людей. Так само, як у Польщі. Колись Бальцеровича було б розірвали, як мавпа газету. А зараз Польща рвонула. Ми 20 років не робили реформ, усе боялися. А тут президент проявив політичну волю: пішов на реформи, незважаючи на складну економічну ситуацію в державі та світі. Але ще були вибори й цілий ряд опозиціонерів із білого робили чорне…

— Може, якби президент ці реформи почав із себе, наприк­лад, з Межигір’я, усі б замовкли?

— Думаю, ви не праві. Я був у багатьох країнах на урочистих прийомах. І завжди стояв там і думав: якщо приїде делегація, де я їх маю приймати?

— Ви то вмієте приймати, вам чого боятися?

— А нема де! Нам завжди розповідають, що за кордоном дуже велика скромність. Пару років тому нас приймали у Польщі. З музею, з королівського палацу, прибрали експонати та приймали. Уявляєте, якби ми спробували зробити щось подібне?! Бо в нас усі хочуть, щоб голова ОДА їхав на фірі та в куфайці, а президент — на ровері. Усі президенти мають резиденції. Лише нам цього не показують.

— Ви більше сказали про Україну, а які результати по області?

— Працювали. Напружено. Будували садочки, школи. Багато зробили в медицині. Вже є потужний кардіологічний центр, операції на серці тепер робимо у Франківську, врятували сотні людей.

Добре попрацював головний лікар онкоцентру Володимир Романчук. Маємо сучасний онкоцентр, у створенні якого, до речі, допоміг фонд Ріната Ахметова. Вони у медицину Прикарпаття вклали 16 мільйонів. Тепер людям уже не треба шукати допомоги в Ізраїлі чи Німеччині — ці послуги роблять у нас.

Велику роботу провів Любомир Малофій, головний лікар протитуберкульозного центру. Там також за допомогою фонду Ахметова створена сучасна лабораторія. На станції переливання крові маємо другу лабораторію в Україні. Будується перинатальний центр. У районних лікарнях тепер є цілий ряд центрів очистки крові — людям уже не потрібно їздити до Франківська.

— Щодо благоустрою. Наприклад, де зараз той віник, який ви планували вручати поганим ґаздам?

— Цього року ми його нікому не дали, бо всі райони підтримували чистоту. А просто ображати когось із голів РДА неправильно. Віник є, стоїть в управлінні комунального господарства — такий собі стимул.

— А за що звільнили трьох голів РДА?

— Володимир Єфімчук написав заяву як пенсіонер. Володимир Калічко — також. А Ігор Овчар вирішив займатися спортивною роботою — тим, що йому ближче.

— Хто там буде тепер?

— Не треба забігати наперед. Президент отримав пропозиції. Приймати рішення буде він.

— Як до Прикарпаття нині ставляться в Києві?

— Якщо врахувати, що область не виконувала бюджет, і Київ у грудні дав допомогу — 204 млн. грн. з резервного фонду Кабміну — для того, щоб бюджетники отримали зарплату, то можете ставити оцінку самі.

— Три роки тому ви сказали, що через 10 років Україна, Росія та Казахстан будуть у ЄС. Як вважаєте, ми до того наблизилися?

— Думаю, що цьогоріч буде підписана угода про асоціацію з ЄС, а українці отримають безвізовий режим в’їзду. Вважаю, що після України Росія також форсуватиме цей процес. ЄС це теж вигідно.

— Якби звільнили Тимошенко та Луценка, Європа стала би ближчою?

— Я противник того, щоб люди сиділи по тюрмах. Але що стосується Луценка, то Бог йому суддя. Свого часу мої колеги, яким я вірю, розповідали про графік, який він склав щодо арешту голів адміністрацій і міністрів. Скажіть, можна арештовувати людей за графіком?

— Напевно, ні. Та в будь-якому разі мають бути залізні юридичні підстави.

— А щодо Тимошенко, то я ще можу допустити, що вона, як на базарі, помилилася з ціною та прийняла її втричі вищою, ніж купує Туреччина, вдвічі, ніж Франція та Німеччина. Припустимо, проторгувалася. Але чому я ще маю платити штраф за те, що економлю газ? Як думаєте, це помилка чи таки спеціальний прорахунок, аби здати Україну? Якби мені хтось дав ґрунтовні відповіді на ці запитання, я б теж став прихильником того, щоб її випустили.

— Ну, ви б, напевно, і не посадили.

— Посадив би. Крім того, смію нагадати, що ми мали угоду до 2011 року про поставку газу по 50 доларів. А не по 520! Хтось має відповідати за це? То треба було торпедувати той договір і казати, що він злочинний, бо там Фірташ поставляє? Та я готовий сьогодні отримувати той злочинний газ по 50 доларів, який поставляє Фірташ! А ми показали гонор і отримали. Але отримала вся Україна.

— Новий бюджет області — чого чекати?

— По всіх статтях видатків у нас є плюс — у медицині, освіті, культурі, спорту, соцзахисту. Значить, який бюджет? Плюсовий.

— У грудні не доведеться просити грошей?

— Не доведеться. Будемо працювати над резервами. По-перше, є багато підприємств, які платять зарплати в конвертах. Ми кожне розглянемо й попросимо власників трохи зашити свої кишені, поділитися з державою. Спершу доб­ром будемо просити, а не дійде, застосуємо інші заходи.

Другий напрямок — оптимізація. У нас на 5,6% бюджетників більше, ніж в цілому по Україні. Всюди — і в медицині, і в культурі, і в освіті. Багато малокомплект­них шкіл.

— То людям доведеться возити дітей у сусідні села?

— Нічого страшного. Яка може бути якість освіти, якщо у школі менше 10 дітей? Але там є і директор, і завуч, завгосп, усі викладачі. То може краще цих дітей автобусом возити у нормальну школу, а в цій зробити дитячий садочок?

— Зайвих звільнять?

— У нас є багато викладачів, яким понад 70. У такі роки вже пора на пенсію. Будемо намагатися нікого не ображати, але мусимо це робити. Якщо село вже дуже хоче утримувати школу, то хай робить це за свій рахунок.

— Ще резерви є?

— Так — зростання виробництва. Незважаючи на ті всі кризи, на те, що в нас рік простояв нафтопереробний завод-гігант, що півроку простояв другий гігант — «Лукойл», ми закінчуємо рік з приростом виробництва — 102%. А уявляєте, якби ще працював «Нафтохімік»?!

— Інвестор для клубу «Прикарпаття» — хто це?

— Поки що секрет. Ми все озвучимо після різдвяних свят. Сьогодні єдине можу сказати, що він — український.

Також сьогодні хотів би привітати наших краян зі святами. Бажаю нам усім здоров’я, родинного затишку, твердості духу та великої надії.
Христос народився!

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.