Недавно в Івано-Франківську реконструювали природне джерело води по вулиці Ленкавського. Пройшло кілька місяців, і нині люди нарікають, що вода звідти тече значно гірше, ніж раніше.
Колись на Ленкавського була дерев’яна криниця. Згодом, за радянських часів, джерело «одягнули» у своєрідну металеву бочку. До нього десятиліттями щодня ходять мешканці не лише прилеглих вулиць, але й різних мікрорайонів міста. Набирати воду приїжджають навіть на автомобілях та велосипедах.
Ще у березні міськвиконком оголосив конкурс на проведення робіт із «Облаштування каптажного джерела на вулиці Ленкавського». Йшлося про заміну металевих конструкцій на спеціальні бетонні кільця. Також треба було зробити благоустрій, щоб людям було зручніше брати воду. Усе — в рамках проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).
Пропозиції приймало міське управління економічного та інтеграційного розвитку. Його начальник Богдан Білик нині розповідає, що роботи виконувала фірма з Львівської області, що спеціалізується на гідросистемах. Майстри з Львівщини кажуть, що витягли з дна багато намулу, а стіни тої бочки проіржавіли та обросли мохом.
Отож, реконструкція відбулася у липні. Тут з’явився тротуар, вимощений плиткою, джерело обклали вже бетонними кільцями і з колодязя, який вийшов, вивели дві трубки — металеву вище та пластмасову нижче. Коштувало це задоволення майже 120 тис. грн.
Радість тривала недовго. Вода почала текти не постійно. Вона зникає на 5-10 хвилин, а то й на цілих півгодини-годину. Коли ж підняли кришку колодязя та зазирнули всередину, виявилося, що місцеві мешканці в бетонному кільці зробили отвори та врізали в них труби, що ведуть до навколишніх приватних будинків. Згодом вода почала просочуватися крізь щілини між бетонним кільцем та землею. Цілий струмочок нині б’є зі щілини навпроти бетонованого джерела.
Люди, які приїжджають сюди, раз по раз мусять чекати, поки вода знову почне текти. Вони нарікають, що раніше джерело било постійно, не замерзало навіть взимку. Місцеві ж мешканці запевняють, що перерви були й раніше, а те, що вони врізалися в джерело — їхнє право, бо живуть тут десятки років.
Начальник міського управління економічного та інтеграційного розвитку Богдан Білик знає про несанкціоновані врізки, але каже, що з ними вже нічого не вдієш. «Ми зробили джерело, а люди взяли і поврізалися, — говорить чиновник. — Ті врізки не були передбачені проектом, і попри них тепер вода тікає в ґрунт. Днями мають приїхати робітники з Львівщини та ізолювати усі щілини, де протікає вода. Тоді тиск у кільці буде нормальний і вода тектиме через верхню трубку. Ми вже не будемо відрізати ті труби, бо не хочемо конфліктів. Але хочемо зробити, щоб все місто пило ту воду, а не кілька сусідів. З нашими людьми дуже важко робити добру справу. Часом хочеться зробити, щоб було краще, а виходить, що краще б за те і не брався».
Щось схоже недавно сталося у парку відпочинку ім. Шевченка. У кінці травня тут урочисто відкрили реконструйоване джерело. До слова — також за тим же проектом ПРООН. Вартість — тих же 100 тис. грн. Минуло кілька тижнів і вода з нього теж почала текти з перервами.
Богдан Білик каже, що справа в посушливій погоді. Мовляв, до самого джерела робітники не пхалися, а щоб вода постійно текла з джерела в парку, треба зробити гідроізоляцію озера, що знаходиться поруч. Таким чином вода з‑під землі не тікатиме туди, а битиме з труби реконструйованого джерела. Проте на це немає грошей.
У вівторок зранку, 4 вересня, на Ленкавського приїхали робітники з трактором. Вони мали викачати воду з колодязя джерела та зробити гідроізоляцію всіх щілин. Наскільки це допомогло, незабаром побачимо. Але здається, що за задекларовані 100 тис. грн. можна було зробити все краще, відповідальніше і з першого разу.
До теми
Як повідомила «Репортеру» Надія Мельник, завідувач відділу комунальної гігієни міської санепідемстанції (СЕС), нині в Івано-Франківську є три каптажні* джерела: у парку відпочинку ім. Тараса Шевченка, на міському озері, біля острова, та по вулиці Ленкавського.
Раніше функціонувало також джерело в районі вулиць Галицька — Тролейбусна. Нині воно пересохло. Місцеві мешканці кажуть, що це сталося скоріш за все через активну забудову мікрорайону Пасічна.
Раз у квартал спеціалісти СЕС беруть воду з цих джерел на перевірку. Надія Мельник запевняє, що в усіх трьох джерелах вода є дуже доброю та придатною до вживання.
* Каптаж підземних вод — споруда, що дозволяє захоплювати підземні води, щоб виводити їх на поверхню. Найпростішими видами каптажу є колодязі, свердловини, водозабірні галереї.
