Для кожного міста фонтани є гордістю та туристичною принадою. Для Івано-Франківська вони, схоже, перетворюються на непосильний тягар.
Сім на шість
«Фонтанний» сезон у Франківську почався в неділю, 15 квітня. Загалом місто нині має аж шість фонтанів: на Вічевому майдані, на площі Шептицького, фонтан «Кульбаба» біля готелю «Надія», один біля аеропорту і два на стометрівці — біля стоматологічного корпусу медуніверситету.
Усіх їх обслуговує КП «Івано-Франківськводоекотехпром». Замовником його послуг є міський департамент комунального господарства, транспорту і зв’язку. Михайло Попадинець, головний спеціаліст відділу благоустрою департаменту, каже, що після зимової перерви до роботи фонтани готували близько місяця. Відбувалися складні профілактичні роботи, працівники встановили насоси, які на зиму завжди знімають.
Фонтани обслуговують сім людей: чотири машиністи, прибиральник, начальник дільниці та інженер електричної частини. Раніше їх було більше, 10-12, нині, після скорочення, залишилася мінімальна кількість. Їхнє робоче місце — в невеликому кабінеті на Вічевому майдані. Вдень вони три-чотири рази обходять свою територію та слідкують за порядком. Вночі залишається один черговий, який виконує функції сторожа.
У фонтанах тече та сама вода, що й із кранів у квартирах іванофранківців. Тиждень її ганяють по колу в водопровідній системі фонтанів, а щопонеділка всю випускають і заливають свіжу. Протягом роботи, коли є втрати води, у систему також доливають нову.
Минулого року з бюджету Івано-Франківська на фонтани витратили 450 тисяч гривень. Як каже Попадинець, ці гроші пішли на оплату холодної води, водовідведення, електроенергії. З року в рік витрати на фонтани зростають разом із цінами на світло й воду.
630 тисяч без одного
У вівторок, 24 квітня, на оперативній нараді в міського голови саме про фонтани доповідав заступник директора «Водоекотехпрому» Володимир Бабич. За його словами, аби фонтани були у належному стані, треба виконати цілу купу робіт. Практично на кожному потрібні ремонт і чистка облицювальної плитки — через наліт і засолення, які утворилися на ній. Причому це мають робити працівники «Спецкомбінату», бо, як виявляється, «фонтанна» плитка перебуває саме на їхньому балансі, а водоканал обслуговує лише насосні станції. Крім цього, 13 м2 плитки взагалі треба замінити.
 |
Проблемним є один із фонтанів біля стоматкорпусу. За словами Бабича, в нього вийшов з ладу двигун насосного агрегату. Водоканал уже замовив його перемотку, тож заступник директора обіцяє, що цього тижня фонтан запрацює. Але це далеко не найголовніше.
«По фонтанах біля стоматологічного корпусу є серйозні питання, — говорить Бабич. — Їхні басейни протікають, бо свого часу вони були зроблені неякісно. Їх потрібно розібрати, потім встановити спеціальну плівку, яка є досить дорогою. На це треба близько 120 тисяч гривень».
Виявилося, проблема далеко не нова. Її піднімали ще у 2009-2010 роках, проте тоді до ремонту справа так і не дійшла. Крім того, необхідно доукомплектувати систему освітлення та звукового супроводу, а саме дві акустичні системи, монітор і кілька ламп. На це треба ще 3,5 тисячі гривень. Тут же нині не працює «четверте коло на верхній чаші». Проблема — в насосному агрегаті, який треба міняти, — ще вісім тисяч.
Фонтан біля аеропорту взагалі потребує окремого підходу. Як каже Володимир Бабич, працювати він може, але його система водопроводів від тривалого простою прогнила, тому її, як і всю чашу фонтану, треба замінити. А для цього треба розробити цілий проект реконструкції. Бабич говорить, що аеропорт з приводу ремонту фонтану ніколи не звертався до «Водоекотехпрому», узгоджували лише споживання електроенергії. Зважаючи на те, що фонтан вмикають лише на свята, малоймовірно, що місто найближчим часом зможе виділити сюди додаткові кошти.
Цього року на обслуговування фонтанів необхідно 630 тисяч грн. А на усунення нинішніх проблем «зверху» треба додати ще 150 тисяч. І це — без урахування можливих витрат на фонтан біля аеропорту. Наразі місто виділило лише 299 тисяч.
Те, що деякі фонтани перебувають у такому невтішному стані, для міського голови Віктора Анушкевичуса на вівторковій нараді стало новиною. Він перепитав замначальника департаменту комунального господарства Василя Білика, чи їх не ремонтували у попередні роки? Як заявив мер, ремонтом та очисткою фонтанів мають займатися спеціалізовані фірми за новими технологіями, і нині в міськвиконкомі лежать комерційні пропозиції від таких підприємств. Як ремонтуватимуть і чи ремонтуватимуть взагалі, побачимо. До 350-річчя міста калюжі навколо фонтанів перед стоматкорпусом, напевно, не зникнуть. Але сподіватимемося, що цього року вони таки дочекаються ремонту.
У сусідів
Цікаво, що Львів має п’ять фонтанів — на один менше, ніж Івано-Франківськ. Це чотири фонтани на площі Ринок та один перед Оперним театром.
Цього року на утримання фонтанів із квітня до листопада з міського бюджету міста Лева виділили 238 тисяч гривень. І ще 30 тисяч гривень — для очистки й підготовки штучних водоймищ до запуску.
Чотири фонтани на площі Ринок там працюватимуть цілодобово. Фонтан біля Оперного театру — з 8:00 до 24:00.
Трохи історії (текст Івана Бондарева)
Перший фонтан з’явився у Станиславові в далекому 1905 році. Він містився в арці, яка вела до пасажу Гартенбергів. Сам пасаж відкрили на рік раніше, а от у фонтані щось ламалося, протікало і через це його урочистий пуск відбувся пізніше. Потім він «загинув» під час Першої світової.
Другий фонтан місто побачило лише у 1949 році. Тоді реконструювали парк, і саме його головну алею прикрасило чудо гідротехніки. Спочатку то була проста кам’яна чаша, звідки виривалися три струмені води. На сусідньому дереві повісили різнокольоровий прожектор. Для повоєнного міста це було щось. Потім там же зробили скульптурну композицію — хлопчик сидів на рибі та розривав їй пащу. Згодом цей фонтан чомусь зник з міських фотографій.
Наступний з’явився на нинішньому Вічевому майдані. Його відкрили на початку 1950-х. Тоді це була семигранна водойма, в центрі якої стирчала чаша із колоссям. Цьому фонтану довелося пережити три реінкарнації. Останню його версію ми бачимо нині. Коштувала вона майже 3 млн. грн.
У 1959 році в ратуші відкрився Краєзнавчий музей, а незабаром перед центральним входом постав фонтан. Мешканці міста могли бачити круглий басейн, з якого здіймалася двометрова колона, по боках якої стояли два гіпсові лелеки. Вандали швидко відбили лелекам дзьоби, звернули шиї та підрізали крила. Понівечених птахів забрали, а самотня колона протягом трьох років простояла фалічним символом. У 1974 році на поштівках з’явився трапецієвидний фонтан із горизонтальною трубою посередині. Трубу обшили бляхою із 12 знаками зодіаку. Певно, зірки сприяли, і фонтан без змін простояв близько 25 років, натомість, на зламі тисячоліть місто отримало тріснуте водоносне яйце…
У середині 1980-х, під час реконструкції центру міста, частину Радянської (Незалежності) зробили пішохідною. Місцеві архітектори розташували на ній аж шість (!) фонтанів. Перша пара водоймищ містилася на початку пішохідної зони. Їхні брати-близнюки розташувалися біля магазину «Букініст». А остання пара отаборилася в «кишені» перед стоматкорпусом. Всі вони були подібні один на одного, обкладені білим мармуром, і дуже рідко вмикалися.
Такої кількості фонтанів на одній вулиці в Україні тоді, певно, більше не було. Містом навіть поповзли чутки про перейменування її на Фонтанну. Звісно, Радянську ніхто перейменовувати не став, але працю архітекторів помітили — в 1988 році вони отримали державну премію.
