Донедавна мешканці Львівщини могли побачити лева хіба що на гербі. Але сьогодні регіон має справжніх левів. І не лише їх. Тигри, ягуари, пантери, єдині в Україні канадські рисі та ще близько 150 видів тварин. Живуть вони у приватному зоопарку «Лімпопо», що в селі Меденичі, біля Дрогобича. Їх варто побачити і «Репортер» у цьому переконався на власні очі.
Справа життя
Більшість українських зоопарків будувалась ще за радянщини і виглядають відповідно. «Лімпопо» не такий. Тут усе нове, доглянуте, впорядковане. В очі одразу кидається компактність, бо територія не велика. Якщо, наприклад, площа зоопарку в Рівному 38 га, то Меденичі мають лише чотири, з яких для огляду доступні тільки 2,5. І то добре, бо власники зовсім не олігархи.
До речі, про власників. Сергій Костів та Олександр Метелиця з дитинства обожнюють тварин і для них зоопарк це не просто бізнес, а улюблена справа всього життя.
У 2008 році вони купили землю на околиці Меденич і взялися будувати зоопарк. Відкриття відбулося через шість років. Перед тим засновники оголосили дитячий конкурс на найкращу назву закладу. Інтернетом надіслали понад 300 варіантів, серед яких найбільше сподобалась пропозиція львівського хлопчика Артура — «Лімпопо». Це ріка у Південній Африці, де водиться багато крокодилів. Хоча в Меденицькому зоопарку алігаторів немає. Принаймні поки що.
Бійцям — безкоштовно
«Ми би давно закупили крокодилів, — каже Сергій Костів, — але для них потрібний басейн з підігрівом. Тропічні тварини, як то жирафи чи слони, потребують багато тепла. Вони тільки влітку можуть перебувати на вулиці, а решту дев’ять місяців мусять сидіти у приміщеннях, які опалюються».
Найбільш розхідна стаття у бюджеті зоопарку — це світло. «Лімпопо» не має впливових спонсорів, тому змушений економити. Наприклад, мавпи гріються… дровами. Однак вже будується теплий вольєр, що дасть змогу тримати людиноподібних мавп — гібонів і шимпанзе. Перемовини про їх залучення вже ведуться.
А звідки беруться тварини? На це питання відповідає Олександр Метелиця.
«Варіантів багато, — каже він. — Це і обмін між зоопарками, закупівля у приватників, надходження за всесвітньою програмою захисту тварин. Але в останньому випадку куратори можуть будь-коли забрати тварину та передати її до іншого зоопарку. Ще одним джерелом є розмноження наших мешканців. Наприклад, цього року добре вродили крілики і цесарки».
Кількість тварин постійно збільшується. Якщо на початку 2015 року їх було 300, то нині вже приблизно 600.
Зрозуміло, що прогодувати таку купу непросто. Найбільше їдять леви й тигри: взимку 7-9 кг м’яса кожен щодня, влітку — 3-5. Споживають, переважно, яловичину, баранину чи козлятину, але не свинину. А ще тваринам, особливо екзотичним, потрібні вітаміни, які додають до основної їжі. Їх завозять із Європи.
З фінансами тут взагалі не просто, втім для бійців АТО, їхніх сімей, інвалідів — вхід безкоштовний. Нещодавно тут прийняли 500 дітей атошників.
Поки хижаки сплять
Гордістю зоопарку є одна з найбільших в Україні колекцій диких котів. Коли заклад відвідав київський мер Віталій Кличко, то після побаченого заявив, що тигрів тут більше ніж у столиці.
Серед «вусатих-полосатих» виділяється білий лев на ім’я Шейх. У світі їх лише 300. Довший час вважалося, що цей вид повністю винищили браконьєри, доки у 1975-му в саванні не знайшли трьох білих левенят. Їхнім нащадком і є меденицький Шейх. Незвичний колір шерсті пояснюється генетичним захворюванням (лейкізм), внаслідок чого вона світлішає.
Під час нашого візиту — близько третьої години дня — всі леви й тигри спали.
«А що ви хотіли — сієста, — посміхаються власники. — Зранку вони поїли і тепер будуть спати до вечора».
Поруч висить інформаційний щит, на якому видно, що лев спить 20 годин на добу, ведмідь — сім годин, а жираф… 20 хвилин.
Не спали лише білий тигр і чорна пантера. Вона граційно рухається по вольєру, грає мускулами і прямо таки випромінює небезпеку. А потім як заричить! Глядачі інстинктивно відсахнулися назад, а мавпи у сусідній клітці підняли страшний вереск і видерлись під самий дах. Одразу розумієш, що дикі джунглі — це не лише прикольні пташки та екзотичні фрукти, а ще й хижаки, яким без різниці кого їсти — макаку чи туриста.
Між іншим, мало хто знає, що пантери не є самостійним видом. Це леопарди чи ягуари, у яких темна шкіра виникла за рахунок меланізму — генної мутації. Найчастіше такі тварини зустрічаються у густих лісах і джунглях. При нестачі освітлення у чорних пантер більше шансів непомітно підкрастися до здобичі. Меденицька пантера — це ні що інше, як чорний ягуар. На мові індіанців Південної Америки «ягуар» означає «звір, що вбиває одним стрибком».
Круті роги — добрий сир
Найбільше туристів біля кліток із мавпами. Не можливо без посмішки дивитись на павіанів гамадрилів з яскравими червоними дупами. Поруч стоїть розфарбований «запорожець», по якому скачуть маленькі мавпочки.
Старий верблюд просуває голову між огорожею і проникливо заглядає в очі відвідувачам. Ті його фотографують, але дещо насторожено — а раптом плюне?
Є тут і невеличке озеро, де плавають чорні лебеді й пелікани. Багато кліток із птахами — від папуг до страусів. Можна побачити дикобразів і бабака — за поведінкою його родича американці передбачають погоду.
Трохи менше зацікавлення викликають загони зі свійськими тваринами, характерними для наших широт. Багато глядачів швидко проходять повз загородку із козлами, а дарма. Там живуть кози породи Гиргентана, які походять із Сицилії. Вони мають унікальні роги, що закручуються всередину та нагадують велетенський штопор. В їхньому молоці ідеальний баланс жирів і білків, що дозволяє виготовляти смачнющі сири, якими славиться Італія.
У дальньому куточку зоопарку хід перегороджує шлагбаум. За ним повним ходом ведуться будівельні роботи, споруджуються нові клітки, вимощуються доріжки, розбиваються клумби. Це означає, що незабаром виставкові площі збільшаться і відвідувачі побачать нових тварин.
Крім численних вольєрів у «Лімпопо» працює кафе (для дорослих) та ігровий майданчик (для дітей). Сюди їдуть відпочивати сім’ями, компаніями, шкільними класами та цілими фірмами. Незадоволених ніби нема.
Comments are closed.