Цю поштівку запросто можна використовувати у будь-якому краєзнавчому квесті, адже краєвид змінився до невпізнанності. Хоча, певні зачіпки є

Автори не помилились у заголовку й на старовинній поштівці видавця Шраєра не один, а два зблокованих будинки. Їхні теперішні адреси — вулиця Тарнавського 22 і 24.

На останній дзвоник прикарпатські випускники отримають старі поштівки із побажаннями

Перше ПТУ Станиславова було засноване у 1883 році й називалося промисловою школою. Наступного року на її базі створили столярсько-різьбярську школу, де викладали теорію та практику столярства, токарства і різьбярства.

Краєзнавці люблять згадувати 1866 рік, коли через Станиславів провели залізницю. Натомість про 1873-й майже не кажуть. А дарма, адже тоді у нас збудували перший газовий завод. Навіщо? До ери газових плиток було ще далеко. Тоді газом освітлювали вулиці та приміщення — старожили пам’ятають, як ще у 1980-х у будинку каси ощадності висів на стіні газовий ріжок.

За термінологією колекціонерів ця поштівка належить до категорії «цеглинок». Так називали листівки, дохід від продажу яких йшов на спорудження об’єкта, що був на них зображений. Коштували вони якраз стільки, скільки одна цегла. Звідти й назва.

Майже кожен рядок альбому, який презентують франківцям 25 квітня, міг стати для його власника чи автора допису причиною для порушення кримінальної справи «за зраду та антирадянську агітацію»

За правління цісаря Франца І проводилась грандіозна інвентаризація майна імперії, яку історики назвали Францисканською метрикою. Станиславів теж підпав під ревізію.

Маємо приклад чи то помилки, чи то фальсифікації. Близько 1908 року видавництво «S.D.M.» випустило поштівку, підписану як «вулиця Карпінського». За Австрії так називалась початкова частина Галицької — від Ринку до перехрестя з Бельведерською

Цю поштівку надрукував станиславівський видавець Шраєр у 1903 році. Тут бачимо перехрестя вулиць Ґолуховського і Собеського (Чорновола і Січових Стрільців), куди органічно вписалася двоповерхова кам’яниця із наріжною вежею. Будинок гарний, ракурс вдалий, а ще ця поштівка рідкісна та є окрасою будь-якої філокартичної колекції.

Пнівський замок збудували у другій половині XVI століття. Руїни замку збереглися до наших днів

Гуцулами на Франківщині називають мешканців Верховинського, південної частини Косівського й Надвірнянського районів

Унікальні й рідкісні світлини периферійних вуличок Станиславова. Ці місця могли взагалі відбити охоту в потенційних туристів приїжд­жати до нашого міста.

“Хто пам’ятає таким Станіславський вокзал і майстерні? То було так, приблизно в 1860-1867 роки”.

Ямна — давнє село між селами Дора та Микуличин. Свою назву отримало завдяки природному розміщенню між горами — «у ямі».