Вергілій, д’Ареццо, Альціоно, Шекспір, Мольєр, Стендаль та багато інших відомих та увінчаних лаврами не гребували присвоювати уривки та навіть цілі твори, написані чужою рукою. Доходило не лише до знищення плагіаторами рукописів-«першоджерел», але й до вбивств справжніх авторів.

У “Книзі Скорботи, Пам’яті і Шани України”, яка розповідає про героїв Революції Гідності з Івано-Франківської області, опублікували тексти без відома іхніх авторів, та ще й за підписами інших людей.

Основний акцент зробили не на покаранні чи дисциплінарних заходах (включно з відрахуванням), а на інформаційно-просвітницькій, роз`яснювальній роботі зі студентами.