У той час, коли студенти тільки розпочинають складати сесію, школярі вже відпочивають від уроків і домашнього завдання.
«Ми їздили у місто Єлєня Гура, а сам фестиваль називається «Silesian dance festival 2016», — розповідає Васірук. — Грандіозно було! Уявіть, їде 7-8 автобусів з українськими танцівниками, така собі танцювальна колона, аж дух перехоплює».
Ніщо так не тішить, як чужа невдача. Це прислів’я було добре проілюстроване у Станиславові 14 січня 1943 року. Німці під час окупації міста створили спеціальну поліцію з охорони залізничних шляхів (баншуц). Там служив один фольксдойч із Сілезії, якого тихо ненавиділи майже всі залізничники
Йому лише 27, він — у переліку успішних українців до 30 років від журналу «Forbes», співзасновник брендів: «Sammy Icon» — кольорові шкарпетки, білизна, «MORZA» — персоналізовані браслети, «Clan-P» та «One Factory» — два бренди одягу, «5000 Miles» — спортивні аксесуари
Усе відео з камер іде у міський відділ поліції, де стоїть сервер. Саме франківські правоохоронці й розробляли мережу розміщення відеокамер. Тоді йшлося про 95 точок, проте вкластись у 300 тис. грн було неможливо
У католицькому костелі, де тепер Музей мистецтв Прикарпаття, колись зберігався «Надгробний портрет чужоземця». Польські історики припускали, що ним міг бути офіцер-найманець, який керував гарнізоном станиславівської фортеці у XVIII столітті.
Аби зробити Івано-Франківськ кращим, комфортнішим і доступнішим для людей, не обов’язково тут народитися. Це доводять троє урбаністів — Олександр Шевченко, Дарина Подольцева та Ярослав Яковлєв
«Мене били шість чоловіків. Я подумав, що битимуть і Бойко, а вона вагітна, що моя дитина не може народитися у тюрмі. Тому я себе оговорив», — стверджує Вуйців
Вдень в Івано-Франківську на небі з’являться хмари, які ввечері повинні розсіятися. Можливий короткочасний дощ.
“Прочитавши, старше покоління зрозуміє, що хочуть, про що думають та чим мотивуються тінейджери”, – каже автор про свою книгу “Ще одна цегла в стіні”
Пропонуємо пригадати найважливіші події в історії нашого міста, які сталися 26 травня — 1 червня у різні роки.
Письменник з Івано-Франківська опинився в ліжку “Громадське Культура”. Там він розповів про те, які книги читає, як відроджується інтерес до книг в Україні й куди рухаються книжкові фестивалі.
“Репортер” продовжує спільний проект із волонтерами “Дому Сірка“. Щотижня ми публікуємо фото з історіями про мешканців притулку, які найбільше потребують допомоги.
Час від часу мене запрошують розповісти щось про писання для тих, хто не тільки наважився щось писати, а захотів цього хоч трохи повчитися. Для цих семінарів я вигадав кілька практичних вправ, які не мають нічого спільного з технікою писання, натомість мали би дещо пояснити авторові у самому собі як особі, яка розповідає історії