“Мені подобається вислів військовозобов’язаного, який ухилився від служби: «Віддаю шану тим, які виконали свій обов’язок перед народом, і визнаю, що ми ним знехтували»
25-річний сержант Андрій Прошак похований на Алеї слави центрального міського кладовища у селі Чукалівка.
Бійці 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади написали листа керівництву Міноборони та депутатам Верховної Ради України. Причина скарги – військовим запропонували віддати за канадську форму, яка прийшла як гуманітарна допомога, по 6 тисяч гривень або повернути її.
Під час виходу з Дебальцівського котла чимала частина обладнання була знищена або втрачена. Нині нашим хлопцям потрібні генератори, бензопили, електрокабелі, подовжувачі, радіостанції тощо.
Обидві машини польські. Перша звичайна швидка, яку доукомплектували. Друга – позашляховик, який переробили під перевезення поранених
У вівторок, 3 березня, близько 22:00 в Івано-Франківську на мікрорайоні БАМ відбулася сутичка між правоохоронцями та військовими, які повернулись…
Звісно, нас змінила війна. Нещодавно з пораненим десантником 95 бригади ми провадили майже світську бесіду про те, що ще рік тому видавалося б жахливим сном після переглянутого на ніч бойовика. Ми звикли до щоденних новин з фронту і намагаємося не брати їх близько до серця. Бо інакше жити стане геть неможливо. Але від сталевих ноток у зазвичай м’якому Коліному голосі… Вони досі дзвенять у моїй голові щоранку.