В Івано-Франківську розпочалися обговорення Комплексного плану просторового розвитку. Він має намітити стратегію, куди буде рухатися міська громада у плані території та інфраструктури.
Поки що відбулися перші громадські обговорення на цю тему, пише Репортер.
Велику громаду – в один документ
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» набув чинності у липні 2021 році. За ним територіальні громади отримали право планувати майбутнє використання своєї території та складати «комплексні плани просторового розвитку».
Втім, як кажуть у франківському департаменті містобудування та архітектури, спочатку було не до просторових планів через пандемію, потім завадило повномасштабне вторгнення росіян. Зараз, коли всі менш-більш звикли жити в умовах війни, вирішили, що немає, куди відтягувати. Особливо враховуючи, що, за законом, такі документи треба розробити й затвердити до 1 січня 2025 року.
Наша громада тилова і її розвиток не має зупинятись, – каже заступник директора департаменту Артур Прокіпчук. – Є складнощі, бо протяжність нашої громади тепер з півночі на південь – понад 20 км, люди різні в різних селах – і це треба зібрати в один документ. Але власне для того люди й збираються на обговорення.
Поки що перші громадські обговорення пройшли у четвер, 22 лютого, на території Палацу Потоцьких в Івано-Франківську. Далі робоча група врахує почуті пропозиції та затвердить готовий документ. Тоді його можна буде знову обговорювати.
Потім робоча група затверджує технічне завдання на розроблення самого комплексного плану. І тоді починається саме проєктування: шукаємо проєктантів, їм даються вихідні дані. Під час цієї роботи будуть ще кілька громадських обговорень, – каже Артур Прокіпчук.
Читайте: «Хрущовки по-новому». Чому Франківськ втрачає статус комфортного міста
Враховуючи, що такий документ розробляють вперше, в його основу братимуть Генеральний план Івано-Франківська за 2019 рік. Втім, зараз робота значно розширилась, оскільки йдеться не про саме місто, а про громаду, яка включає ще 18 сіл. Тож обговорення розділили на три частини:
- Мережа транспортних, пішохідних та велозвʼязків;
- Містоутворюючі фактори, розвиток науки та інновацій на базі ВНЗ, індустріальні парки та інше;
- Розвиток мініагломерацій на базі сіл громади, їхні рекреаційні території, розвиток комфортного проживання у садибній забудові.
Транспорт: об’їзна, велосипеди й затори
Важливим питанням стосовно мережі доріг було створення нової об’їзної дороги. За словами учасників обговорень, теперішня об’їзна Н09-Н18, яка проходить по Набережній та Івасюка, не виконує свою функцію так, як треба.
У нас є регіональні шляхи. Але місто потребує зовнішнього обходу, це велика проблема. Він мав би пройти попри села Колодіївка, Підлужжя, Підпечери. Ця ділянка уже передбачена для цього планом 2019 року, – каже заступник голови громадської ради по дорогах Ігор Лапінський. – На сесії обласної ради підтримали нашу пропозицію винести дорогу Н09 за місто, створити північно-східний об’їзд. Але почався коронавірус, війна – і все стоїть на місці.
Надрічна-Івасюка – уже давно не об’їзна. Це внутрішньоміська транспортна мережа, – каже сільський голова Вовчинця Михайло Назар. – Той район густозаселений, а від транспорту погіршується екологія, є задимленість. Дорога могла б іти через Лисець. Але маємо зважати, що об’їзні шляхи зачіпають сусідні громади, наприклад, Єзупільську, тож їхню думку теж треба враховувати.
Також йшлося про важливість розвитку велосипедної мережі.
У департаменті містобудування та архітектури планують розвивати велодоріжки на Вовчинецьких горах. Зокрема, у природному заказнику Козакова долина, де вже облаштували доріжки. Але, за словами Михайла Назара, розвиток Вовчинецьких гір дуже шкодить тамтешній екології.
Невід’ємною частиною стратегічного плану мають бути правила поведінки на велосипедних маршрутах, – каже голова Вовчинця. – Я за те, щоб люди користувалися природою, але не так, як це робиться зараз. Комунальна служба не встигає за відпочивальниками. Як не дивно, хоч маємо повномасштабну війну, але їхня кількість щоразу збільшується. Й результати після їхнього відпочинку теж не дуже втішні.
Втім, велосипедна інфраструктура по місті загалом бажала б бути кращою. Бо майбутнє – саме за двоколісним транспортом чи іншими альтернативними видами пересування.
Нові дороги коштують дуже дорого. Якщо ми очікуємо на гранти, то мусимо розуміти, що Європа повністю перейшла на зелений курс: залізницю, громадський транспорт і пішохідний та велосипедний рух, – каже представник компанії Oresund Юрій Лозовенко. – Міста не можуть прийняти таку кількість транспорту, як приватні авто, ми не зможемо розсунути наявні магістралі. Тому треба переорієнтуватися на сталий вид транспорту – не лише велосипеди, але й електросамокати. Бо велосипедна інфраструктура – це не покататися у вихідні на Вовчинецьких горах, а паралельно до наявних автошляхів безпечна мережа для щоденного користування.
Все ж основним завданням залишається розв’язати проблему завантаженості доріг і постійних заторів.
І тут, за словами начальника відділу дорожньої інфраструктури Мирослава Федорківа, доведеться працювати з сусідніми громадами.
На північ від Івано-Франківська громада одразу закінчується, і нам треба працювати з сусідами, разом напрацьовувати рішення, – говорить Мирослав Федорків. – Те, що відбувається зранку з Галицького напрямку й Калуського шосе – це вже катастрофа. Тому ми мусимо виходити за межі громади. І ще важливим є приміське залізничне сполучення, але не лише по тергромаді, а й до Калуша чи Коломиї.
Читайте: Без бар’єрів. Яким мав би бути Франківськ – доступний для всіх
Ідеї розвитку: індустріальні парки та хаби
Останнім часом в Україні багато говориться про створення індустріальних парків – територій поза містами для розвитку промисловості. У 2022 році ВР навіть запровадила податкові й митні пільги для таких парків. У Франківську їх планують створити на території якогось із сіл громади.
Можливо, Тисменичани – це буде в’їзд у нашу громаду. Люди будуть його бачити по дорозі до гір, – каже Артур Прокіпчук. – Не забуваємо і Хриплинську промзону. Ще є у Братківцях непогана ділянка, яку передбачили для збільшення, і там же запропонували нову зону, яка може стати логістичним центром, де можна розташувати невеликий парк.
Щодо облаштування нових логістичних хабів у місті, то була ідея розташувати його неподалік залізничного вокзалу – чи тієї ж Хриплинської промзони.
Наше місто лежить на дуже важливому маршруті – Польща-Львів-Франківськ-Чернівці-Румунія, – говорить Юрій Лозовенко. – Цей рівнинний маршрут з Польщі в Румунію – зв’язок Балтійського та Чорного морів. У нас зараз є важливе питання інтеграції транспортної системи у мережу ЄС. Скоріш за все, його вирішать, додавши ще одну колію європейського зразка. Це дуже потужний транзитний коридор, він приноситиме Україні непоганий дохід. Тому облаштування логістичного хабу у Хриплинській промзонаі або в районі Хриплинського залізничного вузла могло б бути логічним варіантом.
А директор інституту гуманітарної підготовки та державного управління ІФНТУНГ Дмитро Дзвінчук запропонував розвинути в Івано-Франківську інфраструктурний хаб Східної Європи. Такий проєкт уже розробили в інституті.
Села – проти забудови
Найбільшим каменем спотикання є розвиток сіл, адже у більшості старост є скарги до керівництва громадою. Головне побоювання – щоб села не перетворилися на майданчики для забудови.
Я бачу майбутнє нашого села у садибній забудові, а не багатоповерховій, – каже староста Хриплина Роман Соколик. – У Хриплині велика частина території – під злітно-посадковою смугою, а також поруч є залізниця, тож велика забудова не буде ефективною.
Я буду наполягати на тому, щоб зберегти наявний генплан нашого населеного пункту. Ми його дуже довго розробляли, вносили пропозиції. Львівські проєктанти назвали його ідеальним, – каже Михайло Назар. – У цьому генплані у нас переважає садибна забудова, думаю, вона буде розширюватися. Бо після нашого входження в Івано-Франківську громаду дуже зросла неконтрольована багатоповерхова забудова. Сподіваємось, ми це питання вирішимо.
За словами директора департаменту містобудування і архітектури Ореста Кошика, проблеми із забудовою є у багатьох селах громади. У першу чергу – в Крихівцях, які вже перетворилися майже на місто у місті. Й пообіцяв врахувати зауваження.
За словами архітектора і художника Ігоря Панчишина, стратегія розвитку міста – ширша за генплан, тож мала б бути глобальною та включати багато складових.
Раніше була стратегія зробити місто освітнім хабом, тоді відкрили багато університетів. Потім – культурним хабом і втілювали багато різних проєктів, акцій, – говорить Ігор Панчишин. – Уже багато років культурні явища з’являються спонтанно і не є складовою характеру міста. Якщо говорити про тематику, у нас єдина перспектива зараз стати туристичним містом – «брамою у Карпати». Хотілося б, щоб туристичні можливості полягали не у відкритті готелів, а створенні заповідних зон, мистецьких акцій. Зараз багато що розвивається хаотично і не включене в сенс міста.
Чи врахують усі пропозиції у проєкт плану, буде видно вже скоро. Коли готовий документ опублікують, мешканці матимуть можливість протягом 10 днів подавати зауваження та пропозиції. Скоріш за все, повністю готовим документ буде ближче до кінця року.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.