Газета Люди Фото

Генплан правок не боїться. Як франківська мерія протискає новий містобудівний документ і що далі

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Франківська мерія цього року поставила собі за мету затвердити новий генплан. Міський голова каже, що це припинить хаотичну забудову, активісти ж побоюються, що навпаки – узаконить усе, що вже набудували.

Наразі вже й перші пропозиції від мешканців отримали, і громадські обговорення провели. І що далі?

Мер каже – треба

Попередній̆ генеральний̆ план був розроблений̆ у 1978 році. Тож, за словами міського голови Руслана Марцінківа, він уже давно втратив актуальність, особливо зважаючи на хаотичну забудову, яка останнім часом стає все активнішою. Спроби його оновити були за різних каденцій, починаючи з 2001 року.

Минулого року в Івано-Франківську оголосили формування технічного завдання на розробку генплану. Тоді від франківців надійшло 152 пропозиції. А у березні цього року міська рада прийняла рішення про внесення до генплану змін. Франківськ замовив проектування нового містобудівного документу в Державного науково-дослідного інституту проектування міст (Діпромісто) у Києві. За зміни заплатили 903 800,26 грн.

Після отримання проекту від Діпроміста мешканці мали місяць на внесення пропозицій. Проект оприлюднили на сайті виконавчого комітету, а роздруковані макети розвісили у міській раді та департаменті архітектури.

За словами мера, у проекті нового генплану не врахували усіх пропозицій навіть від міста – не внесли до проекту дитячі садки навпроти школи № 25 та на Вовчинецькій-Радіщева. Також не врахували п’ять зелених зон, що були у пояснювальній записці. Там йдеться про створення парку культури та відпочинку «Каскад» на вулиці Івасюка, ботанічного саду в районі села Пасічна площею у 100 га (!) зі станцією човнів і звіринцем. Ще один лісопарковий масив запланували на базі ставків, що у Вовчинці. Також – два зелених масиви з пляжними зонами біля мікрорайону № 3 та в районі Загвіздянського озера. Тож мерія також долучилася до внесення правок під час коригування генплану.

До департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини надійшло понад 200 пропозицій. Мер каже, навіть після прийняття генплану його можуть і будуть оскаржувати – як активісти, так і забудовники. Втім, він переконує, що прийняти генплан треба чимскоріш.

До теми: Активістам, які виступають проти забудови біля школи №24 у Франківську, погрожують невідомі молодики

«Гаразд Україна» вже оскаржувала в суді проект генплану щодо зелених зон на міському озері, – говорить Марцінків. – Навіть якщо ми його ухвалимо, його будуть оскаржувати і забудовники, і навколишні села. Наприк­лад, Угринівська ОТГ не згідна з ме­жами міста. Новий генплан – нові правила гри, яких ми маємо дотримуватися. Коли на сесії міськ­ради ділянки подають на зміну призначення чи ДПТ, то є багато ініціатив і земельні питання обговорюють найбільш бурхливо. Що довше ми будемо затягувати прийняття генплану, тим більше буде зловживань. Це бодай якісь рамки для сесійної зали».

Розібратися в тих рисунках і подати пропозиції змогли лише найвпертіші. Приймали їх до 26 серпня. Подані у письмовій формі пропозиції передали до Києва у Діпромісто. А 31-го провели громадські обговорення.

Слухали й голосували

Аби почути щось про генплан, нагадати про свої пропозиції чи озвучити нові, прийшло кілька сотень франківців. І на вході до зали засідань виявили – аби взяти участь у голосуванні, треба мати з собою паспорт із франківською пропискою. А попередили про це лише за день до обговорення – у соцмережі Facebook. Звісно, підготувалися не всі.

При реєстрації учасникам видавали мандат для голосування з мокрою печаткою. Втім, жіночка, яка сиділа якраз поряд із «Репортером», скрутила в руках якийсь власний папірець і сміливо голосувала ним. На запитання, де її мандат, відповіла, що десь у сумці. Вона активно втручалася в процес і в кожній ініціативі вбачала зраду. Себе ж не назвала і просила її не фотографувати – мовляв, вона особа не публічна. Коли ж почула, що на Вовчинецькій-Радіщева таки планують садок, заспокоїлася.

Скільки ще було таких голосуючих – невідомо. Загалом на слухання зареєструвалися 140 мешканців. Головуючим спершу обрали програміста Андрія Чернікова, а потім переголосували на атовця Андрія Долика, секретарем обрали юриста Мирона Дмитрика.

В основному мешканці вносили пропозиції щодо зелених ділянок поряд з їхніми будинками і не допущення багатоквартирної забудови. Архітектор-реставратор Ігор Панчишин наголосив, що генплан має базуватися на історико-архітектурному опорному плані, який нині вже мав би бути затвердженим як самостійний пов­ноцінний документ. Однак він досі не є чинним і ще проходить погодження у Мінкульті.

Панчишин каже, що без затвердженого історико-архітектурного опорного плану затвердження нового генерального плану є абсурдним.

«Опорний план розглядає управління охорони культурної спадщини міністерства культури і затверджує наукова рада, – говорить Ігор Панчишин. – І тільки тоді можна розглядати генплан – адже кожна архітектурна, будівельна чи інша частина робиться саме з врахуванням опорного плану. Бо він є базовим. Ясна річ, що хочеться скоріше. Якщо прий­нята така практика, що якось воно буде, то якось воно і буде. Але закон є закон».

До теми: Яким буде Івано-Франківськ: активісти зареєстрували пропозиції до генплану міста

За його словами, якщо генеральний план зараз приймуть без опорного, то, скоріш за все, ніякі додаткові правки потім вносити не будуть: «Будуть казати, що вже все прийнято. Але краще витратити більше часу і грошей на коригування генплану, аби потім не крутити дулі один одному».

Впарити як досягнення

Окрім пропозицій від мешканців, свої правки озвучила спілка архітекторів, ГО «Мами Прикарпаття» та Андрій Черніков – від групи активістів, до якої увійшли також Юрій Козакевич, Віталій Пасенюк і Микола Зозуля. Йшлося про врахування транспортної розв’язки, нових садків, шкіл, терапевтичних відділень. Згадали також і басейн – попросили не виносити його на околиці міста.

Програміст Андрій Черніков до слухань провів ґрунтовний аналіз інформації, яку зміг отримати з проекту генплану. Каже, планування міста зацікавило його ще кілька років тому, коли він вирішив придбати житло у Франківську й побачив, що у місті не передбачена відповідна інфраструктура.

«У місті нічого не прораховано. Прийшов вересень – і Пасічна стоїть. Це вирішиться хіба вже наступного літа. І міст не сильно й врятує, і не факт, що він потрібен, – говорить Черніков. – Сам процес сирий, і людям цей ген­план намагаються впарити як досягнення влади. Але тішить, що сьогодні це вже не проходить без уваги, і люди таки прийшли на обговорення».

Каже, нині забудовники мають у місті дуже вагоме слово. І наразі він має два прогнози. За першим – кількість забудов, людей і транспорту в місті й далі ростиме. Тоді рано чи пізно Франківськ накриє інфраструктурний колапс. Другий – забудова міста зупиниться, і люди, які раніше працювали на будовах, опиняться на вулиці, а інвестори будуть ошукані – це вже вплине на соціальний рівень.

«Поки генплан дає зелене світло і на те, і на те. Генеральний план – стратегічний документ, який мав би це регулювати і визначити, чи потрібні місту ще забудови чи час їх призупиняти, – каже Черніков. – Наразі я цього не бачу».

Читайте також: У Франківську забудова дозволів не чекає (ФОТО)

Під час обговорення мер Руслан Марцінків сидів у першому ряду і кожну пропозицію мешканців коментував, мовляв, про цю проблему знає і все врахує. Директор департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Орест Кошик лише демонстрував відповідні ділянки на проекті генплану.

Усі пропозиції одразу вносили до протоколу і після двогодинних слухань проголосували пакетом. Розійшлися усі більш-менш задоволеними. Мешканці – що їх почули, а мерія – що відбилися й не побилися.

Наскільки проектанти дослухаються до пропозицій, що саме врахують, а на що закриють очі – велике питання. Щось приймуть до уваги, а від чогось просто відпишуться.

Крім того, правки мають рекомендаційний характер і для депутатів, що голосуватимуть за поправлену пропозицію генплану – його або приймуть, або приймуть рішення зібрати робочу групу, яка працюватиме над новою версією.

Скільки таких версій ще буде – залежить від наших обранців. Однак, якщо захочуть прийняти скоріш, то проголосують не дивлячись – їм, в принципі, не вперше. Та й забудовники мають вагу не лише в місті, а й у міській раді.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.