Статті

Залежність від кривдника. Де у Франківську просити допомоги жертвам домашнього насильства

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Незважаючи на повномасштабну війну, проблема домашнього насильства не стає менш важливою. До поліції продовжують надходити звернення не тільки від місцевих, але й від переселенців. Куди звертатися, де шукати допомоги дізнавався «Репортер».

Торік від домашнього насильства постраждали 394 жінки
Торік від домашнього насильства постраждали 394 жінки

Викликів стало менше

Торік франківські поліцейські виїжджали на 1117 викликів щодо домашнього насильства. З них було підтверджено – 449. Постраждало 490 осіб, з яких – 394 жінки, 74 чоловіків та 22 дитини.

На чергування заступає, як правило одна мобільна бригада з протидії домашнього насильства, – розповідає начальник сектору протидії домашньому насильству, старший лейтенант поліції Дмитро Мах. – Отримуючи повідомлення, вони виїжджають на місце події та з’ясовують, хто телефонував, хто постраждав, чи є зброя у кривдника, чи є в сім’ї діти. Далі складаються відповідні адміністративні матеріали. Якщо потерпіла особа має тілесні ушкодження – викликають швидку допомогу та слідчо-оперативну групу. Також працівники мобільної групи мають право скласти терміновий заборонний припис або затримати кривдника.

Читайте також: Гендер, цінності, дискримінація. П’ять міфів про Стамбульську конвенцію

Так, минулого року було задокументовано 260 адміністративних правопорушень за ст. 173-2 КУпАП – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. Винесено 141 терміновий заборонний припис та 12 відомості про 12 фактів домашнього насильства внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За словами Дмитра Маха, з початком вторгнення кількість викликів щодо домашнього насильства зменшилась, навіть у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зараз поліцейські проводять в основному просвітницьку роботу.

Станом на сьогодні було здійснено 709 виїздів. З них підтвердилось 264 факти домашнього насильства. Постраждало 322 людини: 232 жінки, 31 чоловік та 59 дітей, – розповів поліцейський.

 Чоловіки страждають рідше

З початком повномасштабного вторгнення в Івано-Франківську разом з поліцією працюють дві мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. Ці бригади створені благодійною організацією «Батерфлай» за підтримки ООН та допомагають людям, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

«Якщо в сім’ї є фізичне насильство, то мобільна група не може їхати туди без поліції, бо це небезпечно. А якщо в сім’ї є діти, то ми ще й беремо з собою службу у справах дітей, – розповідає психологиня мобільної бригади Вікторія Юдковська. – Наше головне завдання – надати психологічну допомогу, проконсультувати та перенаправити жертву до відповідних служб – соціальних, юридичних, правоохоронних. А якщо є глибокі травми, то і до психотерапевта».

Окрім того, мобільна бригада надає консультації телефоном з 9:00 до 21:00, а в нічний час дзвінки переадресовуються на гарячу лінію ГО «Ла Страда-Україна».

«Також ми можемо проконсультувати особисто, якщо людина прийде до нас в офіс на Симоненка, 3б – в центр соціальних служб», – говорить Вікторія.

Читайте також: Руку тиснуть усім. Що дратує жінок у діловому етикеті та як це виправити

З 20 квітня мобільна бригада опрацювала 79 звернень. З них 50 стосувалися домашнього насильства. Загалом від домашнього насильства постраждало 38 жінок, семеро чоловіків та п’ятеро дітей. У 18 випадках діти стали свідками насильства. З 50 випадків 21 — вважається насильством за ознакою статі.

Тобто маємо 21 випадок, коли чоловік чинив насильство щодо дружини, – каже психологиня. – Адже жінки також зазнають домашнього насильства від свекрух, батьків, братів, сестер чи дітей. Наприклад, маємо випадки, коли за психологічною підтримкою зверталися внутрішньо переміщенні особи, на дорослих синів яких вплинула війна. Зокрема, маємо п’ять звернень від ВПО, які постраждали від домашнього насильства. Всього зафіксували 29 випадків, коли переселенці зазнали, фізичного, психологічного та економічного насильства через війну. З них 26 (90%) жінок і троє (10%) чоловіків.

Втім далеко не всі жертви насильства звертаються по допомогу. Так, про 40 (80%) випадків домашнього насильства мобільній групі стало відомо від поліції. Натомість на «гарячу лінію» зателефонувало лише 10 (20%) людей.

Те саме стосується ВПО. 25 (86%) жертв мобільна бригада виявила під час проведення профілактичної роботи, і лише четверо (14%) звернулись по допомогу на «гарячу лінію».

Кривдника потрібно карати

Торік в Івано-Франківську обладнали дві кімнати для жінок, які постраждали від домашнього насильства. За цей час в притулку побувало близько півсотні жінок з дітьми. Та більшість жертв домашнього насильства психологічно залежні від своїх кривдників і повертаються до них знову.

За законом в притулку можна перебувати три місяці, а за потреби навіть довше. Але, скажу одразу, понад десять днів в нас ніхто не перебував, – каже керівник закладу Іван Боберський. – З жінками працюють наші психологи, соціальні працівники. І спершу ніби все нормально, є результат. Але потім вони починають вечорами переписуватись зі своїми чоловіками, затим збирають речі і йдуть. Згодом 20% знову повертаються до нас.

За словами Боберського, переважно жінки стають жертвами фізичного, сексуального та психологічного насильства.

В нас був страшний випадок, коли неповнолітня дівчина приїжджала до своєї сестри в гості і чоловік сестри систематично її ґвалтував, – розповідає посадовець. – Це тривало близько шести років і сестра знала про це, бо дівчинка скаржилась. Але сестра сказала, мовляв, «розкажеш про це комусь, втратиш і сестру, і друга». Не знаю, яка там дружба могла бути. Також ця дівчинка скаржилась мамі й мама теж не звертала на це уваги, аби не зруйнувати сім’ю старшої доньки. Я особисто спілкувався з мамою, але вона досі не визнає проблеми.

На думку Івана Боберського, сьогодні насильникам приділяється недостатньо уваги – вони залишаються непокараними.

Жінку забрали, а йому винесли якийсь припис чи протокол, – говорить Боберський. – А потрібно, як мінімум на виправні роботи відправляти. Він потрібен боятися та розуміти, що якщо він підніме на жінку руку, то про це всі дізнаються. Тоді й результат якийсь буде.

Також Іван Боберський вважає, що після війни слід готуватися до збільшення кількості жертв домашнього насильства. Адже в людей, які дивилися смерті в очі, змінюються цінності. В цьому випадку, каже, знову ж таки потрібно більше уваги приділяти кривдникам. Бо ж якщо в насильника забрати одну жертву, він знайде собі іншу.

Найбільша проблема – переслідування

Свого часу кризову кімнату для постраждалих від домашнього насильства відкрила громадська організація «Д.О.М.48.24». Адже захист прав жінок – один із найбільших напрямків роботи організації. Цей проєкт був пілотним та проіснував дев’ять місяців за донорські кошти.

Спершу ми відкривалися на три місяці, а потім знайшли фінансування ще на пів року – розповідає соціальна працівниця «Д.О.М.48.24» Юля Князюк. – Поліція привозила до нас жінок переважно вночі та вихідних. З ними ми проводили психологічні консультації, а також надавали соціальний та юридичний супровід. Навіть коли вже закінчилось фінансування, ми ще деякий час приймали жінок на волонтерських засадах, бо звернення продовжували надходити.

Зараз при «Д.О.М.48.24» діє денний кризовий центр, де постраждалі від домашнього чи гендерного насильства можуть отримати необхідну допомогу.

«Ми допомагаємо жінці на всіх етапах. Часто, разом з юристами, допомагаємо писати заяву», – каже Князюк.

Читайте також: Євгенія Бардяк: «Війна нікого не змінила, тільки підкреслила, хто є хто»

За її словами зараз кількість звернень в кризовий цент збільшується. За допомогою звертаються жінки не лише з Івано-Франківської громади, а й з інших міст області. У центрі нікому не відмовляють.

Буквально лютий-березень в нас було певне затишшя, а нині вже маємо 20 випадків, – говорить Юля Князюк. – Особливо багато звернень було в травні-червні. І випадки різні. Наприклад, прийшла жінка, яку чоловік побив і вигнав з дому. Вона написала заяву в поліцію, але не знала, що їй робити далі. Є жінки, які бояться писати заяви, бо буває, що чоловіка затримують, а він через три години повертається і б’є її ще більше. Чи не найбільша проблема – переслідування. Адже коректного визначення, що таке переслідування на сьогодні нема і, відповідно, нема відповідальності. Але дуже багато жінок і дівчат страждають від переслідування.

У березні цього року в Івано-Франківську повинні були відкрити повноцінний притулок для постраждалих від домашнього насильства. Ремонт у приміщенні в 300 м2 вже закінчили та навіть купили автомобіль, який повинен обслуговувати установу. Втім, як повідомив Іван Боберський, відкриття затягнулося через повномасштабну війну.

Гарячі лінії для постраждалих від домашнього насильства:

  • Національна поліція – 102;
  • Урядовий контактний центр – 1547;
  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного);
  • Безоплатна правова допомога – 0 800 213 103;
  • Денний кризовий центр в Івано-Франківську – 097 93 69 138;
  • Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги в Івано-Франківську – 068 887 33 27; 066 689 60 59.

Авторка: Ірина Гаврилюк

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні